“Синдром хронічної втоми” таки не вигадка і в теперішньому швидкому темпі життя він все частіше виникає як у дорослих, так і у дітей. Інколи ми називаємо цей стан депресивним, але, якщо розкласти все по поличках, виходить, що депресивними ми стаємо вже внаслідок такого хронічного втомленого стану, а не навпаки.
Ще якихось 30–40 років тому такого діагнозу практично не існувало. Але шалений ритм нашого сьогодення вносить свої корективи. Синдром хронічної втоми – наслідок збільшення розумового і психологічного навантаження. Слабкість, в’ялість, апатія, перепади настрою, як наслідок – погіршення пам’яті і послаблення імунітету – приносять дітям реальні страждання. І таких діток стає все більше.
З однієї сторони у дітей прояви більш демонстративні і показові, а отже, цей стан мав би швидше проявлятися та відповідно діагностовуватися, але з іншого боку велика кількість різноманітних скарг ускладнює діагноз.
За кордоном вже давно почали досліджувати цю проблему. У дослідженнях з Великої Британії виділяють такі варіанти симптомів синдрому хронічної втоми у дітей:
- Мускулоскелетний тип з проявама підвищеної втоми, болем у м’язах та підвищеною чутливістю.
- Фагінгеальний із втомою, а також болем та запальними явищами в горлі, збільшенням регіональних лімфатичних вузлів.
- Мігренний тип, що проявляється також втомою з вираженим головним болем, гіперчутливістю до звукових чи світлових подразників.
Як же вберегти себе і, головне, своїх дітей?
Ми, батьки, іноді занадто вимогливі до дітей. Інколи відбувається плутанина між справжнім синдромом втоми і, наприклад, порушенням розпорядку дня дитини. Треба привчати до навантажень поступово, враховуючи вік, індивідуальні особливості, інтереси дитини. Особливо важливо це при плануванні позашкільних занять. Обираючи ті чи інші секції та гуртки, прислухайтеся до дитини, пояснюйте, показуйте, але в жодному разі не змушуйте. Інколи причини бувають дуже простими: на гурток ходить кілька однокласниць і дитина хоче бути разом з ними.
Не можна забувати й про збалансоване харчування. Смачна, поживна здорова їжа дуже важливий чинник здорового способу життя. Інколи головний біль, зниження працездатності пов’язані з проявами дегідратації, простіше кажучи, недостатньою кількістю вживання рідини. Дітям треба пити багато і часто. І хоч вони не завжди хочуть пити звичайну воду, чи чай, рідина однак їм вкрай необхідна. Тому треба шукати той напій, який любить саме ваша дитина – узвари, компоти, солодкі газовані напої, звичайно, якщо у дитини немає індивідуальних дієтичних протипоказань.
Дуже важливо, щоб дитина багато гуляла. Це складно, але надзвичайно корисно. Щонайменше часу намагатися відводити дитині на перегляд ТБ і сидінню за комп’ютером. Треба виділити на це певний час і узгодити ті чи інші програми до перегляду. Так само й з комп’ютером. Домовленість з дитиною краще будувати на дозволі ніж на забороні. Слова \”ні\”, \”не можна\”, \”не треба\” самі по собі викликають негативну реакцію зі сторони дитини. Намагайтеся виходити з того, що можна. Це завжди спрацьовує краще, хоч обмежує не менше.
Якщо в дитини все ж виникають скарги, і вони стають постійними, необхідно звернутися до лікаря, щоб виключити (чи підтвердити) наявність хвороби чи її ознак. За потреби лікар призначить симптоматичне лікування, можливо, загально зміцнюючі препарати чи полівітамінні комплекси.
Єдиної методики лікування синдрому хронічної втоми не існує, як не існує і чіткого визначення причин виникнення його у дітей. Тому варто дотримуватися загальних рекомендацій: унормований режим дня, повноцінний сон (не менше 9 годин для дітей), щоденний активний відпочинок на свіжому повітрі, збалансоване різноманітне харчування. Але головне – любіть своїх діток, будьте до них уважні, проводьте з ними більше часу і все у вас буде добре!
