5 надихаючих до бігу історій учасників 5 Київського міжнародного напівмарафону.
Часто до якихось вчинків, занять нас спонукають живі приклади інших людей. З-поміж учасників 5-го Київського міжнародного напівмарафону, що відбувся 26 квітня в столиці України, таких прикладів було чимало. А кількість самих учасників на усіх дистанціях Nova Poshta Kyiv Half Marathon 2015 була рекордною – 6200 бігунів віком від 4 місяців до 78 років з 40 країн світу, яких прийшло підтримати понад 25 000 глядачів та вболівальників у біговому містечку і ще кілька тисяч уздовж трас самих забігів.
Гасло цього масштабного спортивного свята «Зміг я, зможеш і ти» якнайкраще відповідає сутності самих змагань. Адже в першу чергу – це перевірка власних можливостей і перемога над собою. Недаремно більшість із учасників найскладнішої дистанції – власне напівмарафону – виставляли попередній орієнтир очікуваного проходження дистанції. Тому кожен із майже 2 тисяч фінішерів напівмарафону отримав пам’ятну медаль за участь у київському забігові на 21,0975 км 26 квітня 2015 року.
«Я перший раз у Києві біжу. За мене вболівають тут друзі, а вдома дітки мої. Я дуже хотіла виграти, щоб вони мамою пишалися», – з усмішкою говорить відразу після фінішу переможниця напівмарафонської дистанції серед жінок 32-річна Віта Потерюк з м. Рівне. «Біг я люблю з дитинства, у школі займалась. Потім кинула тренуватися, народила дітей, однак повернулася. Починала для себе зранку бігати, але потім… адреналін, переживання взяли гору», – так обґрунтовує свою мотивацію найшвидша цього року жінка на Київському напівмарафоні.
Переможець напівмарафону у віковій категорії 70+ киянин Дмитро Лєбєдєв у цих змаганнях брав участь вдруге. У свої 74 роки має на рахунку 14 марафонів, двічі був чемпіоном Європи (2012, 2014 рр.), срібним призером чемпіонату світу в Фінляндії, займав призові місця на європейських першостях у різний час у різних вікових групах. Дивлячись, як легко він піднімається на п’єдестал пошани та відчуваючи, як міцно тисне руку, можна цілком впевнено вважати, що це не останні гучні спортивні досягнення ветерана спорту. І це при тому, що вперше марафонську дистанцію Дмитро пробіг лише… в 49 років! «До цього я бігав 10, 20 км, лижами займався, перший розряд мав. Тобто, фізична підготовка була. Та й зараз веду активний, здоровий спосіб життя», – так пояснює свої успіхи у спорті Дмитро Лєбєдєв.
Його тезка, 41-річний Дмитро Васильцов з м. Шостка Сумської області фінішував на дистанції 21,0975 км наприкінці четвертої сотні, однак зробив це… на інвалідному візку! Як і тезка, подолав дистанцію Київського напівмарафону таким чином вдруге. Раніше – у першому столичному напівмарафоні, коли лише починав займатися довгими дистанціями, та ось тепер – у ювілейному, п’ятому. «Траса змінилася, правда. Гірки з’явились, але взагалі нормально», – професійно відзначає відмінності між маршрутами першого та цьогорічног столичних напівмарафонів Дмитро. Для цього має усі підстави – взагалі, це його сьомий напівмарафон, хоча спеціалізується він в основному на більш довгих марафонських дистанціях. Їх «за плечима» у інваліда 1-ої групи аж 25! Але Дмитро добре пам’ятає свій перший марафон: «Почуття піднесені, що подолав таку дистанцію, переборов себе… Біг – це найдоступніший вид спорту, це свіже повітря, сонце, приймай вітамін Д, біжи, отримуй задоволення!»
«Для використання під час забігу хороша вода BonAqua», – зазначає 55-річний Олег Гілякін з Миколаєва. Для нього 5 Київський напівмарафон теж особливий. Адже саме кілометри напівмарафону дозволили Олегові досягнути вражаючого результату – сумарно подолати 40 тис. 75 км за 10 років активного заняття оздоровчим бігом. А це – довжина земного екватора! «До фіксації такої дистанції, що я пробіг, мене спонукало знання географії і, звичайно, може когось надихну прикладом», – усміхається Олег, справжній козак ззовні (розкішні вуса й оселедець) та по духу. «Коли я працював на Чорноморському суднобудівному заводі, там у заводському спортклубі працював знаменитий марафонець радянських часів Чайковський. І я, будучи фрезерувальником, завжди займався бігом, покинув палити», – згадує Олег Гілякін про те, хто його надихнув на заняття бігом. І нехай він закінчив знаковий для себе напівмарафон у середині п’ятої сотні, це також має певне пояснення. 18-го лютого минулого року на Майдані Олег у складі нічної варти в перших рядах стримував «беркутівців» (у нагоді стали ще й навики кандидата в майстри спорту з греко-римської боротьби). І отримав поранення у стегно, що, однак, не завадило йому зараз вийти на дистанцію.
У 28-рчному віці, коли Олег лише розпочинав робити пробіжки, спортивний інструктор Nova Poshta Kyiv Half Marathon киянка Олександра Азарова, яка наразі стала 3-ім призером на дистанції 10 км серед жінок, пережила у занятті бігом практично все – і величезні успіхи, і страшну травму, мало сумісну з життям, і неймовірне повернення у спорт. «Найвище моє спортивне досягнення припадає на 2009 рік, мій результат напівмарафону в Люксембурзі – це діючий рекорд України та другий результат в Європі для молоді, – розповідає Олександра. – Але на початку 2010 року я потрапила у важку автомобільну катастрофу, кілька днів перебувала в реанімації, не приходила до тями… Але через рік я повернулася в спорт. Вважаю, що всі результати, які були показані після, нехай і рівня кандидата у майстри спорту, це просто приклад для людей, щоб вони вірили в себе».
«Показати професійні результати, коли у тебе все добре в житті, коли у тебе є професійний тренер, є умови – це одна справа, – розмірковує симпатична тендітна дівчина, чемпіонка та рекордсменка України серед молоді Олександра Азарова. – Не кожній людині потрібні ці професійні результати, не кожен вибирає це своєю основною діяльністю. Архітектори, міліціонери, викладачі, вони є професіоналами своєї справи, але вони хочуть теж пробігти, вони можуть перемогти себе, навіть якщо у них це спочатку не виходить. Це можна зробити, якщо в себе повірити».