Ацетилсаліцилова кислота, більше знана як аспірин – відомий не одному поколінню лікарський засіб з широким спектром застосування.
Ацетилсаліцилову кислоту першим синтезував французький хімік Шарль Фредерік Жерар у 1853 році, а використовувати як ліки почали з 1897 з подання Фелікса Хоффмана, батькові якого для зменшення болю в суглобах призначали відомий тоді саліцилат натрію. Однак цей засіб дуже шкодив шлунку, і син-хімік вирішив створити такі ліки, які б допомагали від одного болю, не завдаючи іншого. З того часу медицина суттєво просунулася уперед, але ацетилсаліцилова кислота досі залишається одним із найпоширеніших і найвідоміших препаратів. У 1950 році його навіть занесли до Книги рекордів Гіннеса як анальгетик із найбільшим обсягом продажу.
Спочатку ацетилсаліцилову кислоту використовували у великих дозах як знеболювальний, жарознижуючий та протизапальний засіб. А за якийсь час з’ясувалося, що ацетилсаліцилова кислота має ще один важливий ефект – вона розріджує кров, і для цього потрібні значно менші дози, які не викликають ускладнень в органах шлунково-кишкового тракту. За цю властивість на неї звернули увагу кардіологи.Ацетилсаліцилова кислота має цілу низку корисних ефектів для серцево-судинної системи: Впливає на ймовірність виникнення тромбозу судин за рахунок зниження активності тромбоцитів і запобігання їхньому скупченню і склеюванню; Впливає на атеросклеротично змінені судини завдяки своїй яскраво вираженій протизапальній дії за рахунок пригнічення запалення у внутрішній оболонці судин.
Читай те більше про аспірин:
Ацетилсаліцилова кислота та інсульт
