Модель старіння, яку розробив видатний український фізіолог і геронтолог, академік Володимир Фролькіс у 60–70-х роках, ґрунтувалася на уявленні про те, що старість і смерть генетично запрограмовані.
«Ізюминкою» теорії Фролькіса було те, що віковий розвиток і тривалість життя людини визначається балансом двох процесів: поряд із руйнівним процесом старіння розгортається процес «антистаріння», для якого Фролькіс запропонував термін «вітаукт» (лат. vita– життя, auctum– збільшення). Цей процес спрямований на підтримання життєздатності організму, його адаптацію, збільшення тривалості життя.
Фролькіс вважав, що геннорегуляторні механізми старіння є основою розвитку поширених видів вікової патології – атеросклерозу, раку, діабету, хвороб Паркінсона і Альцгеймера. Залежно від активації чи пригнічення функцій тих чи тих генів і буде розвиватися той чи інший синдром старіння, та чи та патологія.
На основі цих уявлень була висунута ідея генорегуляторної терапії, яка мала попереджувати процеси, які покладені в основу розвитку вікової патології.
Теорія вільних радикалів пояснює не лише механізм старіння, але й чимало, пов’язаних з ним патологічних процесів (серцево-судинних захворювань, ослаблення імунітету, порушення функції мозку, виникнення катаракти, раку тощо). Відповідно до цієї теорії, причиною порушень функціонування клітин є необхідні для багатьох біохімічних процесів вільні радикали – активні форми кисню, які синтезуються головним чином в мітохондріях – енергетичних фабриках клітин.
Гіпотеза «помилкового старіння» була висунута у 50-х роках, коли досліджувалися ефекти впливу радіації на живі організми. Було доведено, що дія іонізуючого випромінювання скорочує життя людей і тварин. Під дією радіації відбуваються чисельні мутації в молекулі ДНК та ініціюються деякі симптоми старіння, такі як: сивина, ракові пухлини тощо.
І все ж головною ознакою старіння залишається зниження властивості адаптуватися до зміни середовища.
Результати старіння виявляються в ослаблених відповідях організму на дію стресорів – температурних, харчових, емоційних тощо. Втрачається репродуктивна функція, мінералізація кісткової тканини у старечому організмі зменшується, знижується імунна відповідь тощо.
За матеріалами журналу “Антиейджинг”
