Розлади харчової поведінки завжди мають на увазі незбалансованість раціону при доступності продуктів харчування. Їжа відділяється від свого функціонального призначення і починає виконувати складну роль, більше, ніж просте задоволення природьої потреби в поживних речовинах.
В чому причина надмірної чи недостатньої маси тіла?
Показовою є нездатність розмежувати емоції і відчуття, пов’язані з фізичним станом: наприклад, ситість і задоволеність чи голод і тривогу. Необхідно звернути увагу на захоплення дієтами.
Надмірна вибірковість і доскіпливість у виборі продуктів харчування при порушеннях харчової поведінки зустрічається дуже часто, практично у всіх пацієнтів.
При анорексії пацієнти схильні надавати перевагу продуктам “light”, еко, зі зниженою калорійністю – все, що дозволяє корегувати вагу і вести підрахунок калорій.
Ті, хто страждає від психологічних харчових розладів, схильні запасати ці продукти. При цьому до певних видів їжі може виробитися стійка відраза: крім раціональних пояснень про шкідливість, калорійність продукту, визначальне значення має його символічний підтекст в життєвому анамнезі. Для його уточнення необхідно встановити, якого роду сімейні харчові традиції, спадкові захворювання і харчові звички мали значення в історії пацієнта.
Оскільки розлади харчової поведінки залежать від психічного стану, визначення особистісних акцентів у харчових звичках не менш важливо, ніж з’ясування спадкової схильності й ролі ендокринних факторів. Страждаючі від розладів харчування можуть непрямими способами створювати дисбаланс засвоєння і витрат енергії.
Наприклад, інтенсивними фізичними навантаженнями, носінням надто легкого чи надто теплого одягу, тривалим перебуванням в холодних приміщеннях, сном без ковдри. Так, молода жінка прагнула кілька разів за зиму захворіти застудою, тому що дотримуючись ліжкового режиму, їй було легше обмежувати харчування, приймати сечогінні чаї та корегувати вагу за допомогою неаліментарних факторів.
Суворе медичне нормування їжі і боротьба з аномаліями ваги за допомогою лікарських засобів допомагає вийти з критичних станів, але не усуває симптомів розладу поведінки. Медикаментозне втручання зайве, коли харчовий розлад зубумовлено оральної фіксацією або іншими формами дитячих глибинних конфліктів, у таких випадка крім психоналізу може допомогти гіпноз.
За матеріалами журналу “Медікс. Антиейджинг”.
