Прийнято вважати, що народження дитини – це тільки величезна радість для батьків, а проблеми в стосунках, які часто виникають при цьому, замовчуються. Юлія МІРОШНИЧЕНКО, співорганізатор «Центру Психології і Материнства», гештальт-терапевт і спеціаліст з питань особистісного зростання, здоров’я і дитино-батьківських стосунків відповіла на відверті питання жінок про те, як налагодити стосунки між чоловіком і жінкою у цей непростий період.
В., разом 5 з половиною років, одружені 4, дітям 2 роки 11 місяців і 10 місяців.
Що робити, якщо в процесі сімейного життя, зокрема після народження дітей, виявляється, що у чоловіка і жінки немає спільних цілей? Хочеться бачити чоловіка успішним, реалізовувати себе, подорожувати, покращувати якість життя, а його влаштовує все як є. Він не вірить, що здатен більше заробити, не має бажання кудись їздити, а вільний час проводить у комп’ютерних іграх. Але якщо жити тільки власними інтересами і скрізь їздити самій з дітьми, то у чому тоді роль чоловіка?
А як же народження і виховання дітей – чим не спільна ціль? Насправді те, що зараз відбувається в стосунках – це результат дій ОБОХ людей, і чоловіка, і жінки. Поміняти чоловіка – чудова ідея, але на жаль, неможлива. Тому краще почніть із себе. Подумайте, який внесок у цю ситуацію зробили ви? А чоловіка можна підтримати – що він багато чого може, що він успішний (хоча б тому, що у нього прекрасна дружина і чудові дітки), цікавитися його справами та інтересами.
Подумайте про те, яка роль чоловіка для вас? І в чому роль дружини? Адже роль є і у вас. Відповівши чесно на ці питання, прочитайте їх чоловікові, а чоловік нехай напише і прочитає вам своє бачення. Тільки поставтеся до відповідей серйозно, без образ і звинувачень. Обіцяю, дізнаєтесь багато цікавого.
О. одружені 3 роки, дитині 10 місяців
Як залучити чоловіка проводити багато часу з дитиною, але щоб із власної волі і без конфлікту?
У мене одразу виникає питання – а що, тато зовсім не грається з дитиною? Чи грається не так багато, як хотілося б вам? «Зайнятість» зазвичай настає тоді, коли вдома, у власній родині зайнятися нема чим. Велика біда починається з того, що мами бояться підпускати татусів до дитини, а ще гірше – коли молодий тато робить щось не так, а мами лаються і «посувають» чоловіків убік. Потім, коли діти ростуть, вони мріють, щоб чоловіки за власним (= «вашим») бажанням, ні з того, ні з сього, почали проявляти інтерес… Але так не буває.
Що робити? Як не дивно – розмовляти з чоловіком і цікавитись його життям. Просити, щоб погрався (стільки, скільки сам захоче), дізнаватися, чи може він відірватися від своєї роботи і приділити увагу вам? І коли?
Г., разом 8 з половиною років, одружені 3, дитині 1 рік 2 місяці
До народження дитини чоловік був дуже чуйний і спокійний під час конфліктів. Ми ніколи не залишали ситуацію не вирішеною. З часом, а особливо після народження дитини, ми ніби помінялися ролями. Тепер я намагаюся буди відкритою до діалогу і прошу стримувати свої емоції, а чоловік заводиться з півоберту, і часто завершує розмову, не помирившись. Як придушувати сварку ще в зародку і мінімізувати рівень конфліктності у родині?
Прийміть як факт, що так, як раніше, вже не буде. Змінилися ви, змінився ваш чоловік, і те, що зараз відбувається, це питання прийняття нових ролей і переходу на новий рівень відносин. Конфлікт завжди вказує на те, що треба щось змінювати. Погасити конфлікт не вдасться, не розібравшись, що за ним стоїть. Тому, перебуваючи в спокійному стані, сідайте за стіл переговорів і обговорюйте з чоловіком те, що вас обох турбує. Пам’ятайте: ви не протиборчі сторони. Ви – сім’я.
Як стримувати сварку в присутності дитини? Як себе поводити під час/після конфліктної ситуації, щоб не зашкодити її психіці?
Якщо негатив вже накопичений, то чим більше ви будете стримувати його – тим більший потім буде вибух. Це можна назвати «ефектом пароварки». Тому стримувати сварку – це не вихід. Тут справа навіть не в тому, кричите ви чи ні. Якщо ви мовчки бунтуєте проти свого чоловіка, все одно дитина це відчує.
Чоловік каже, що син росте занадто вередливим і час від часу звинувачує мене, що я його зробила пестунчиком. Як йому пояснити, що діти є діти, і потрібно мати одну спільну лінію, а не тягнути ковдру кожен на себе у вихованні?
Якщо розбирати питання по трикутнику (див. попередній матеріал), зрозуміло, що чоловік виявився на піку трикутника. З цієї позиції «зверху», чоловік ніби має право звинувачувати вас у розпещеності вашої спільної дитини. Якщо він займає таку позицію, значить, ви теж були причетні до послаблення лінії «ЧОЛОВІК-ЖІНКА». Тому треба спочатку попрацювати саме над цим. Ви з чоловіком повинні відчувати, що ви на одній стороні. І так само діяти. Не знижуйте авторитет один одного перед дитиною та іншими людьми. Виробіть одну лінію поведінки стосовно дитини, і дотримуйтеся її. Ви – лідери зграї, пам’ятайте про це!
Але при цьому зрозумійте, що кожен з батьків має будувати власні стосунки із дитиною. Мама – це внутрішній чуттєвий світ, а тато більше опікується зовнішнім світом. Це нормально, якщо тато суворіший до дитини. І якщо син «отримав» від тата, то не варто при дитині знижувати татів авторитет. Так, ви можете пожаліти і підтримати маля, але не лайте тата. «Ну отримав, так, але ти ж знаєш, що не можна оце й те…» Підкресліть цей причинно-наслідковий зв’язок. А потім окремо вже поговоріть із чоловіком про те, що якісь методи виховання вам не подобаються.
Чоловік дозволяє собі робити саркастичні зауваження стосовно неприбраних іграшок, немитого посуду і т.д. Свою роботу вдома він завжди помічає, а мою – не цінує. На мої слова, що я б хотіла хатню помічницю, лише саркастично жартує, що всі інші справляються, то чому ж я – ні? Що робити?
Ви пливете ніби у різних «човнах». Чоловік спостерігає за вами зі сторони, «згори» трикутника сімейних стосунків і думає, що має право вам дорікати, бо йому нічого більше не дається чи не давалося робити. Був би він в одному з вами «човні», на одній лінії, – прийшов би і допоміг прибрати. Тому саме час попрацювати над відновленням лінії «чоловік-жінка».
Терпіння всім нам, мудрості й любові!
Спілкувалася Галина Теличук
Читайте в цій темі: Криза після народження дитини: трикутник сімейних стосунків
© ЖивиАктивно
