“Не ний! Не шуми! Припини!”: чому дитина не реагує на ці слова та чим їх замінити

“Не ний! Не шуми! Припини!”: чому дитина не реагує на ці слова та чим їх замінити

Скорочення негативних формулювань зробить ваше спілкування з дитиною зрозуміліше й допоможе зберегти його самооцінку.

Багатодітна мама й авторка сайту для батьків Кара Карреро пояснює різницю між позитивними та негативними формулюваннями й розповідає, чому батькам важливо звертати увагу на мову, яку вони використовують для спілкування з дітьми.

"Ні", "не можна", "припини", "не потрібно так робити", "перестань" - все це приклади негативних висловлювань, які батьки звичайно вимовляють, що вводити обмеження, встановлюють межі й коректують поведінку дитини. За словами Кари Карреро використання подібних заперечень має цілий ряд недоліків.

Негативні формулювання не надають альтернативи

Головна проблема з негативними формулюваннями полягає в тому, що вони недостатньо конкретні, й не завжди дозволяють дитині зрозуміти, що саме потрібно припинити робити й що можливо зробити замість небажаної активності. Для маленької дитини задача самостійного перемикання уваги й придумування альтернативи занадто складна. І тому негативне формулювання одного з батьків з великою ймовірністю викликає у нього фрустрацію, негативно позначиться на його впевненості в собі чи буде просто проігнорована. Підхід, який пропонує Кара, пропонує спрямувати увагу дитини на бажані зміни.

Наприклад, якщо дитина кинула дитину й попала в вас, замість того, щоб крикнути: "Не роби так!", можна назвати свої почуття й озвучити прохання: "Ой, мені було боляче, будь ласка слідкуй за своїми іграшками краще" чи попросити грати у визначеному місці (іншій кімнаті).

Негативні формулювання негативно позначаються на самооцінці.

Постійно слухати відмови, негативні оцінки своєї поведінки й вимоги "не роби так", "припини", "перестань" важко для кожної людини, а для дитини особливо. Дітям може почати здаватись, що будь-які їх дії неправильні й недопустимі, а вони самі - "погані". Це саме по собі може негативно повпливати на впевненість в собі, а якщо дитині не запропонований варіант того, як можна зробити по-іншому, то він залишається в стані  непорозуміння, що паралізує.

Дослідження показують, що навіть коли людина просто чує "ні", в організмі виділяються гормони стресу, які негативно відбиваються на роботі мозку, заважають прояву й розвитку креативності й мислення, викликають тривогу й просто псують спілкування. Тому батькам рекомендується використовувати слова, які виражають сувору заборону, тільки у випадках небезпеки, коли це дійсно необхідно.

Негативні формулювання складніше правильно почути

Інша причина того, що негативні формулювання менш дієві, ніж позитивні, полягає в тому, що їх складніше почути правильно. Пропозиції, які вміщують заперечення, потребують більшої зосередженості й уважності. На льоту діти можуть почути лише частину вашого прохання й сприйняти вас зовсім не так, як ви б цього хотіли.

З досліджень лінгвістів відомо, що люди в повсякденному житті рідко зосереджено слухають все, що їм говорять. Замість цього наш мозок інтуїтивно добудовує сенс почутого висловлювання, часто пропускаючи його початок.

Чому замість того, щоб сказати "я не можу зараз з тобою говорити", коли дитина звертається до вас під час телефонної розмови, можна відповісти так: "зараз я розмовляю через телефон й зможу поговорити з тобою трохи пізніше". Через те, що увага дитини звичайно розсіяна, в першому випадку її мозок зверне увагу на слова "можу", "зараз", "говорить", тоді як у другому випадку він почує ще й про "телефонну розмову", й про "трохи пізніше".

Керуючись тією ж логікою, якщо я побачу, що має дочка грає занадто близько до дороги, я не буду кричати "Не виходь на дорогу!", - пише Кара й пропонує замість цього говорити: "Підійди ближче до дому/до мене/до тата" чи в випадку небезпеки: "Це небезпечно, йди до мене".

Ось ще декілька прикладів того, як можна переформулювати негативні висловлювання батьків в позитивному ключі.

  • "Не чіпай" - "Тримай руки при собі" чи "Дай мені руку".
  • "Не говори так" - "Підбери інші слова"
  • "Припини нити" - "Поясни словами"
  • "Я не куплю тобі цього" - "Давай замість цього ми зробимо/підемо..."
  • "Не засмучуйся" - "Це нормально, що ти себе так почуваєш..."
  • "Це не твоє, не чіпай" - "Це тата, давай я тобі дам щось інше".

Обмеження й відмови являються нормальною частиною спілкування з дитиною, однак важливо не тільки те, що говорять батьки, однак й те, як вони це роблять. Підхід з позитивними формулюваннями пропонує приділяти більше уваги тому, що в підсумку почує дитина, враховуючи особливості її повсякденної активності й сприйняття.

На те, щоб звикнути до такого способу спілкування батькам знадобиться час, більше уважності й терпіння до себе, й найголовніше - багато практики.

За матеріалами: https://chips-journal.ru/reviews/ne-noj-ne-sumi-prekrati-pocemu-rebenok-ne-reagiruet-na-eti-slova-i-cem-ih-zamenit

43 0

Коментарі до статті