Вироби з текстилю завжди були одним із захоплень мистецтвознавця та куратора галереї «П.Арт.Ком» Оксани Білоус, тож не дивно, що вона зрештою теж почала створювати щось текстильне. Це «щось», виявляється, є досить популярним на інших континентах, але в Україні нанесення малюнку за допомогою винятково дарів природи поки цікавить небагатьох. Та, як і будь-яке хобі, еко-принт щодня знаходить нових прихильників. Це не дивно, адже така справа пасує тим, хто любить прогулюватися лісами-полями, поважає рослинний світ і готовий до несподіванок. Оксана Білоус – саме з таких. У своєму хобі вона знайшла не тільки мистецьку, але й цілющу складову.
– Оксано, захоплення еко-принтом, тобто нанесенням малюнку на тканину за допомогою рослинних елементів, не було для вас випадковим?
– Випадковим – ні, але точно спонтанним. Гадаю, як і для багатьох інших українок, які обрали для себе це хобі. Українки завжди шили, вишивали, оздоблювали свій одяг власноруч, тож це, мені здається, закладено генетично. Отже, бажання зробити свій одяг особливим, індивідуальним аж ніяк не випадкове. Перші свої еко-зображення на тканині я вирішила створити після того, як побачила роботи Індіа Флінт. Це австралійська майстриня, можна сказати, гуру еко-принту світового рівня. Чесно скажу, спочатку подумала, що це – батик. Але прочитавши те, що пише художниця про свою роботу, дізналася про існування еко-принту, стала цікавитися технологією і, зрештою, створила свій перший еко-принт. Маю визнати, цей досвід був не дуже вдалим. Але перевага еко-принту в тому, що свою невдачу можна, так би мовити, зафарбувати. Я так і зробила.
– Кілька десятків років тому теж було популярним фарбувати готові елементи одягу – спідниці, сорочки, сукні з натуральних тканин. Можна було довго виварювати одяг у міцному розчині чорного чаю, або у відварі лушпиння від цибулі, попередньо зв’язавши тканину вузлом або перетягнувши мотузками… То теж був еко-принт?
– Певною мірою так, принаймні, технологія дещо схожа. Тож назвемо це краще «еко-фарбуванням». Еко-принт – це, все таки, малюнок. Еко – тому що наноситься із застосуванням натуральних елементів. У хід іде все: листя дерев, квіти, гілки, кора, свіжі та засушені рослини. Особливість у тому, що кожен з елементів залишає і свій особливий відбиток, і має певний колір.
– Якою є технологія створення еко-принту?
– Спочатку тканину витравлюють, наприклад, в оцті або галунах (російською – «квасцы»), можна також додавати метали. Кожен спосіб витравлення (або ж вигалунення) дасть зрештою інший результат, адже різні кислоти по-різному змушують проявлятися ферменти, що містяться в рослинах. Потім на тканину накладають листочки, гілочки, квіти. Можна викласти ритмічний малюнок, можна зробити якусь композицію. Потім тканину потрібно згорнути в сувій, міцно зав’язати і далі виварювати у трав’яних сумішах, можна із додаванням залізних елементів. Іржа дає дуже специфічний колір, і в деяких випадках це доречно.
– Виварювання – це тривалий процес?
– Може тривати і годину, і кілька годин, і навіть кілька днів чи кілька місяців – якщо застосовується «холодний спосіб», тобто тканина не виварюється, а витримується в холодному відварі. Я людна імпульсивна, мені подобається швидко бачити результат, тому місяцями я чекати не можу. Крім того, люблю сам процес виварювання. Зазвичай для цього використовуються лікарські рослини, і запах стоїть пречудовий! Готовий виріб потім теж довго пахне цілющими рослинами, і це надзвичайно приємно.
– Чи є у природі рослини, які не дають жодного відбитку на тканині або ніяк її не забарвлюють?
– Гадаю, ні. Навряд чи природа так обділила якусь із рослин. Але за різних умов і поєднань кольори можуть бути різними, різної інтенсивності. Важлива попередня обробка тканини, те, в яку пору року були зібрані рослини, чи виварювали тканину в окропі, чи, можливо, на паровій бані, в якому посуді це робили. Гуру цієї справи Індіа Флінт говорить, що листя з одного дерева може утворити різний колір, залежно від того, на схід воно росло, чи на захід. Тож важливими є багато деталей. У різних регіонах майстрині використовують різні рослини. В Україні, наприклад, немає рослин, які давали б яскраво червоний колір. Гарні чіткі відбитки залишає кленове та дубове листя, герань. Щоб надати тканині жовтого відтінку, можна використати кору верби, дуб дає чорний колір, вільха – чорний або синій, а бузок – зеленкуватий. Еко-принт – це чудова можливість більше дізнатися про природу, про світ, який нас оточує. Щоб створити еко-відбиток, доводиться годинами гуляти в пошуках рослин, які потім стануть малюнком. Це прекрасне захоплення для тих, хто готовий до несподіванок. Адже щоразу, відкриваючи згорток тканини, не знаєш, який подарунок цього разу тобі зробила природа…
