Підліток нічого не хоче робити – як поводитися батькам

Підліток нічого не хоче робити – як поводитися батькам

Сучасні діти вступають у підлітковий вік не у 13 років, як це було колись, а набагато раніше. Вже у 10 років вони намагаються відстоювати свої інтереси, бути самостійними, відокремитись від батьків, для того щоб використовувати вільний час на власний розсуд. Однак коло їх інтересів при цьому досить вузьке, і як правило, вони проводять більшість вільного часу за переглядом відео.

На спроби батьків скоректувати їх поведінку становляться грубими, випробовуючи таким чином їх на міцність.Така поведінка дітей часто становиться проблемою для батьків.

Ми зібрали кілька порад психологів – що робити батькам.

Дитяча апатія, не бажання щось робити є достатньо поширеною причиною звернення батьків підлітків до психолога. Іноді, така поведінка зв'язана з початком розвитку депресії, однак це лише в гіршому випадку. Буває так, що дитина повністю здорова психологічно, однак не хоче нічого робити. Таку ситуацію можна пояснити формуванням у підлітковому віці самоусвідомлення, бо до цього часу дитина ще не визначилась з тим яка вона є, і чим би хотіла займатись у майбутньому. З цією метою підлітки намагаються спочатку відмовитись від того, що їм здається чужим.

Саме тому бажання батьків спрямувати діяльність дитини у вільний час, закінчуються, як правило, нічим. Намагання підлітків самостійно визначити коло своїх інтересів, стає причиною відмови дорослим у їх спробах розв'язувати це питання за них. Адекватне сприйняття батьками такої поведінки дітей, і відмова від тиску на них, дозволяє дітям ставати дедалі самостійнішими й незалежно від них приймати рішення стосовно свого дозвілля. Варто зауважити, що на процес формування самоусвідомлення може піти багато часу. Але цей етап дуже важливий для дитини, бо навчає її робити власний вибір.

Що робити з тим, що дитина весь вільний час проводить з гаджетом?

Особистісні зміни підлітків проходять паралельно з нейрофізичними змінами. Варто зауважити, що біохімія мозку підлітків значною мірою відрізняється від дорослих людей, через те, що нейромедіатора, який відповідає за систему нагороди й задоволення, і частково за стресостійкість у підлітків виробляється значно менше. Саме тому, для підлітків характерне відчуття постійної нудьги й незадоволення.

Однак активне вироблення нейромедіатора у підлітків відбувається під час дії, яка пов'язана з нагородою. Саме із-за цього діти більшу частину свого часу нудьгують, і знаходяться в пригніченому стані, але при отриманні нагороди їх радість сильніша, ніж у дорослих. В ролі нагороди можна розглядати досягнення в якійсь грі чи схвалення однолітками, а також ризикована поведінка. Не зважаючи на невелику кількість енергії дітей у цьому віці, їх готовність отримати нагороду залишається на високому рівні. Перегляд відео для дітей є самим простим способом отримати задоволення.

Як реагувати батькам

Вплив батьків на дітей у віці 11-12 років залишається досить значним, тому вони в силі коректувати поведінку дітей у цей період. Користуючись цим, батьки інколи забороняють гаджети, чи обмежують час з ними. Частіше за все це не спрацьовує і дитина намагається протистояти таким заборонам. Саме тому, що задоволення вище чим домовленості, підлітки, як правило, їх порушують.

Однак, це не означає, що цій ситуації не можна ніяк зарадити. Для цього рекомендується розмовляти з дитиною, не намагаючись нав'язувати власне бачення, а даючи доброзичливі поради, до яких вона зможе дослухатись. В такий спосіб батьки можуть досягнути своєї мети, і дитина почне менше часу приділяти гаджетам.

Для встановлення контакту з підлітком варто більше заглиблюватися в коло його інтересів, пропонувати розширення його можливостей, шляхом знайомства з чимось новим і цікавим. Таким чином дитина буде мати можливість вибрати те заняття, яке їй подобається.

Як себе поводити з підлітками, які нічого не хочуть

Бажання батьків повністю контролювати підлітків не можливо реалізувати, як би вони цього не хотіли, або не хвилювались за дитину. Намагання дорослих контролювати дитину є проявом насилля. У відповідь на таку поведінку підлітки проявляють жорстку відсіч, а якщо не вистачає сил – саботаж.

Єдиним варіантом поведінки батьків у цьому випадку є допомога дитині у розвитку її інтересів, для цього можна записати її на платні гуртки й т.д. У віці тринадцяти-чотирнадцяти років варто поговорити з підлітком, про те, що щоб не трапилось він завжди може розраховувати на вашу поміч, що ви за нього хвилюєтесь і любите його. Варто наголосити й на тому, що він стає дорослішим, і що коло його можливостей розширюється, як і відповідальність за них. Формування почуття відповідальності за себе і своє життя для підлітка дуже важливе, тому батькам цьому питанню необхідно приділити достатню увагу.

Прес-бюро

330 0

Коментарі до статті