.jpg)
Мама – найперше, найрідніше і найпрекрасніше слово на світі. Вчора відзначали День Матері, тому хочеться поговорити про те, чому деяким жінкам доводиться чекати роками, аби почути це омріяне слово. Про причини психологічного безпліддя і про те, як подружитися зі своєю «внутрішньою мамою» – говорили із психологом Юлією МІРОШНИЧЕНКО, співорганізатором «Центру Психології і Материнства», гештальт-терапевтом і спеціалістом з питань особистісного зростання, здоров’я і дитячо-батьківських стосунків.
Юля, розкажіть про свій власний шлях до материнства.
Дивно було б, якби мій шлях до материнство був легким і простим. Моя перша вагітність була запланована, і я перебувала у стані щасливого очікування аж до 20 тижня. Після цього спокійне життя закінчилося – лікарі передрекли мені народження дитини з синдромом Дауна та порадили зробити аборт. Знаєте, я до сих пір пам’ятаю свій стан у той момент: підкошені ноги, страх, паніку, своє безсилля і цей крижаний голос лікаря… Життя перевернулося з ніг на голову. Мені коштувало величезних зусиль пережити несподіваний для мене шок, навчитися знову чути себе, свої почуття і тіло – досвід, який я зараз із задоволенням передаю учасницям, які втратили віру в себе, свої сили і можливості організму. До речі, поставлений діагноз не підтвердився – дочка народилася абсолютно здоровою. А я з того часу поглибилася в тему психосоматичних захворювань і психологічного безпліддя.
Чому ваша група називається «Жіноче джерело»? Як же «напитися» з нього?
«Жіноче джерело» символізує жіноче начало, родючість, жіночу енергію, яка може як живити, так і погубити. У групах учасники якраз «насичуються» жіночою енергією, залишаючи позаду застарілі дитячі страхи і переконання, що гублять в них материнство.
Наскільки проблема психологічного безпліддя поширена в Україні?
Останнім часом відсоток безплідних пар в Україні збільшується: за статистикою МОЗ, цей показник складає майже 20%. Виходить, що кожна п’ята пара стикається з цією проблемою. І це насправді страшно.
Які страхи лежать в основі цієї проблеми і як боротися з найпоширенішими з них?
Найпоширеніші страхи – це стати поганою мамою, не впоратися з материнством, чого-небудь не додати своєму малюкові, ненадійний тато, страх пологів і страх народити дитину із відхиленнями. Я б радила розбиратися зі страхами, а не боротися з ними, тому що вони все одно переможуть. Наприклад, страх стати поганою мамою. А що саме ви вкладаєте у поняття «погана мама»? Яка, по-вашому, «хороша мама»? Кого вам нагадує «погана мама» з вашого життя? І т.д. В результаті роботи жінка може зрозуміти, що вона зовсім і не відповідає цьому переконанню і не вважає себе поганою. Особисто я вірю в те, що поганих мам не буває. Кожна дитина обирає собі саме таку маму і таких батьків, які йому потрібні і які для нього найкращі.
Ви працюєте з обома партнерами чи тільки із жінкою?
Не дарма кажуть, що жінка обирає батька для своєї дитини. Жіночий організм настільки унікальний, що навіть при всіх чудових аналізах, якщо жінка «не захоче» дитини, вагітність не настане. Тому, найчастіше, ми працюємо з жінкою, але добре, коли на консультацію приходить і майбутній тато дитини.
Розкажіть, як проходять заняття?
Групу ми проводимо удвох з колегою гештальт-терапевтом, лікарем-гінекологом Олександрою Демченко. Зустрічі відбуваються один раз на два тижні по 5 годин. Всього 10 зустрічей, кожна з яких проходить на певну тему і включає в себе: інформативну лекцію, медитацію, групову/індивідуальну психотерапію. Всі теми груп продумані і побудовані так, щоб від зустрічі до зустрічі опрацьовувати неусвідомлені страхи, установки і переконання у відчутті себе, свого тіла і бажань, у розумінні своєї жіночої місії, тощо.
Що ефективніше – заняття в групі або індивідуальні консультації?
Ефективнішою буде робота в групі, тому що за п’ять годин проживається багато тем і почуттів, а також чужого досвіду, який так схожий на власний. Якщо є страх роботи в групі або жінка з іншої країни, тоді, звичайно, краще починати з індивідуального консультування.
Ви рекомендуєте спочатку пройти всі медичні обстеження парі, яка не може завагітніти, щоб виключити ймовірність фізіологічного безпліддя?
У моїй практиці були випадки, коли фізичні симптоми зникали після курсу психотерапії, аналізи поліпшувалися, і я можу з повною впевненістю стверджувати, що всі хвороби починаються «в голові», а тіло тільки приймає на себе удар з тим, із чим не впоралася наша психіка. Якщо клієнтка хоче, вона йде і робить те, що хоче і відчуває. Все, що мені потрібно для роботи, клієнтка вже принесла з собою – своє розуміння, що з нею відбувається, свої відчуття або їх відсутність та інше. Все у неї вже є, навіть якщо сама вона цього не знає. Я тільки допомагаю їй розшифрувати ці послання і допомогти розібратися з тим, що їй говорять її симптоми. Єдина рекомендація, яку я даю, це жити собі на втіху, балувати себе і займатися творчістю (якщо хочеться).
На які питання потрібно відповісти собі, щоб подружитися зі своєю внутрішньою мамою і «дозволити» собі дитину?
Внутрішня мама – хто вона? Це мама, яка залишається у нас в пам’яті з дитинства з її установками і переконаннями. Виростаючи, жінки приймають мамині переконання за свої особисті. Все, що могла говорити мама зі свого особистого досвіду, дівчинка запам’ятовує як чітку вказівку до дії. І навіть якщо мама каже своїй дорослій доньці, що вже час онуків няньчити – внутрішня мама виявляється сильнішою. Пропоную виписувати переконання, установки і розбирати їх. Подумати, про що саме хотіла сказати вам мама? Може, від чого-небудь захистити? Застерегти? І якщо в дитинстві вам важливо було бути хорошою і слухняною дівчинкою, то зараз, дорослою, можна вже самій вирішувати, якою ви хочете бути.
Розкажіть про випадок, який вам особливо запам’ятався у вашій практиці.
Для мене всі випадки унікальні своїми історіями і результатами, але на жаль, не можу про них відкрито заявляти, зважаючи на конфіденційність. Тож розповім про ситуацію, якою мені дозволили користуватися. Це була робота зі сном, де дитина (хлопчик) прийшов до своєї мами (моєї клієнтки) і розповів про те, що стоїть у черзі і вже скоро до неї прийде. Через місяць, клієнтка дізналася, що вагітна. До цього у неї не виходило довгих 7 років.
Як «психолог щасливих мам», що ви побажаєте тим, хто лише на початку свого шляху до омріяного щастя?
Стати щасливою вже зараз! Скористайтеся даним часом для змін не лише свого фізичного, а і психологічного стану. Дитина обов’язково захоче до вас прийти і залишитися.
Підготувала Галина Теличук
