Імбирні та медові пряники у вигляді людей та тварин, а також неймовірної краси пряничні будиночки – це незмінний атрибут Різдва. Про традиції та секрети виготовлення цих смачних сувенірів – говорили із майстринею Оксаною БІЛОУС.
‒ Як сталося, що медові пряники стали незмінним атрибутом та символом Різдва?
‒ Насправді ці солодощі мають дуже давню історію. Перші коржики із житнього борошна з медом знаходили ще в давньому Єгипті. Звісно, ті «пряники» мали зовсім інший вигляд. А пряники, до яких ми всі звикли, почали виробляти в XI столітті, коли купці стали привозити зі Сходу східні прянощі. Цікаво, що перші пряники робили із додаванням звичайного меленого чорного перцю. Зараз же у виробництві пряників використовують корицю, гвоздику, кардамон, тім’ян, душистий перець, імбир та багато інших прянощів.
‒ Які бувають пряники?
‒ Взагалі є 3 види пряників: давнє обрядове печиво – ліпні пряники, поширені в Архангельській області – так звані архангельські «козулі»; вирізні пряники, які виготовляються за допомогою формочок; і печатні пряники, які робляться з дерев’яних форм. Найбільше розвиток виробництва печатних пряників відбувався у великих містах, де регулярно влаштовували ярмарки, адже пряник – це не просто солодощі, а і чудовий подарунок. І до речі, всім відомі Тульські та Городецькі пряники – це далеко не єдині смачні та унікальні в своєму роді пряники, – майже у кожному українському місті були свої майстри цієї справи, і в кожного з них були свої секрети. Вони ніколи не зберігали їх у написаному вигляді: майстри тримали в себе мішечки з камінцями, вага яких і відповідала необхідній вазі борошна, цукру, меду, тощо. І лише сам майстер знав, який мішечок якому інгредієнту відповідає.
‒ Розкажіть більше про пряничні будиночки – звідки пішла ця традиція?
‒ Ця традиція родом із давнього Риму. Є таке повір’я, що саме на свята, коли збирається вся родина, прилітають також душі померлих родичів. І власне для них і робили такі будиночки, щоб їм було де заховатися. Після свят цей будиночок потрібно було обов’язково з’їсти, – таким чином ви ніби з’єднувались з усіма поколіннями своєї родини. Але великого розповсюдження та популярності традиція виготовлення на Різдво пряничних будиночків набула у 1812 році, коли брати Грім написали казку «Гензель і Гретель», в якій відьма жила саме в такому смачному пряничному будиночку і заманювала туди дітей.
‒ Скільки можуть зберігатися пряники?
Загальна рекомендація щодо виробів із пряничного тіста – це не їсти їх одразу, а витримати декілька тижнів. Із часом вони стають ще ароматнішими та смачнішими.
‒ Ви також проводите майстер-класи для дітей по виготовленню пряників та пряничних будиночків. Поділіться будь-ласка із нами якимось рецептом різдвяних пряників, які можна приготувати напередодні свят разом із дітьми.
‒ Із задоволенням. Для приготування пряників потрібно взяти 4 яйця, 200 г цукру, 100 г вершкового масла, 400 г меду, 1 склянку сметани, 500 г житнього борошна, 500 г пшеничного борошна, 1 ч.л. соди, дрібку солі та 1-2 ч.л. суміші прянощів (кориця, душистий перець, мускатний горіх, імбир, кардамон, бадьян). Яйця розтерти з цукром, додати сметану із содою та сіль. Окремо нагріти мед з вершковим маслом і прянощами, з’єднати із розтертими яйцями та додати борошно. Поставити тісто в холодильник на 2-12 годин. Дерев’яну форму змастити олією і заповнити тістом. Сформований пряник покласти на деко, вистелене пергаментом. Випікати 15-20 хв. при температурі 180°.
Персональний сайт Оксани Білоус:
http://www.oksana-bilous.com/ru/
Телефон : +38067 526 20 80
Facebook : Oksana Bilous
Спілкувалася Галина Теличук,
спеціально для «Живи Активно!»
