Хвороба Крона – тяжке запалення тканин кишечника, при якому вражається слизова оболонка. Зазвичай воно розвивається у кінцевому відділі тонкої або товстої кишки і може вражати будь-який відділ травної системи, зокрема анус, шлунок, стравохід і навіть рот. Хвороба Крона та виразковий коліт, з яким її часто плутають, являють собою групу запальних захворювань кишечника. Інформація від “World Health”
Що таке хвороба Крона?
Багато років тому, коли хвороба Крона (ХК) ще не отримала свою назву, лікарі відмовлялися мати з нею справу, вважаючи невиліковною. Фахівці не розуміли, як імунна система людей, будучи зброєю для боротьби із захворюваннями, могла атакувати їхні власні органи травлення. Сьогодні пацієнти із БК при адекватній терапії не лише виживають, але й ведуть нормальний спосіб життя.
Симптоми
Найпоширеніші симптоми ХК на ранніх стадіях – часті повторювані епізоди болю в животі, діареї, лихоманки і втрата апетиту. Хвороба може викликати внутрішню кровотечу, тому випорожнення бувають темними або із кров’ю. У дітей із БК ознаки шлунково-кишкових захворювань іноді й не проявляються. У них можуть відзначатися запалення суглобів, лихоманка, анемія або уповільнення росту.
ХК має тенденцію як до загострень, так і ремісій. Після ряду нападів симптоми можуть не проявлятися тижнями, місяцями або навіть роками. На жаль, неможливо передбачити, коли вони знову дадуть про себе знати.
Причини
Точно невідомо, але ХК, швидше за все, розвивається внаслідок автоагресії імунної системи. Коли патогенні мікроорганізми вторгаються до шлунково-кишкового тракту і викликають сильне запалення, організм виробляє антитіла, щоб відбити атаку. У нормі вони реагують на чужорідні бактерії, а у людей із ХК починають розпізнавати власні тканини як антигени.
У людини є набір генів, які можуть відповідати за схильність організму до хвороби. Вони ж і допомагають кишечнику боротися, якщо виявлені шкідливі бактерії. Але при пошкодженні гена ті починають розмножуватися, і може розвинутися ХК.
Всупереч поширеній думці, негативні емоційні сплески не провокують розвиток ХК (або виразкового коліту). Проте багато хто з пацієнтів стверджує, що симптоми хвороби, як правило, проявляються у них саме у стресові періоди. Серед інших можливих чинників, що спричиняють спалах ХК, – інфекції верхніх дихальних шляхів, використання аспірину або інших нестероїдних протизапальних препаратів і куріння. За словами пацієнтів, це також можуть бути алкоголь, молочні продукти, гострі страви та сирі овочі.
Хто може захворіти?
ХК зустрічається у будь-якому віці, як у дітей, так і людей похилого віку, але найбільш поширена у віці 20 років. Чоловіки й жінки однаково часто страждають на це захворювання. Оскільки воно пов’язане з дефектними генами, то нерідко зустрічається саме в сім’ях. Так, якщо один із членів родини захворів, ризик заразитися збільшується більш ніж у 35 разів.
Можливі ускладнення
Хвороба Крона рідко смертельна, але може призвести до ускладнень, які перетворюють її на серйозну загрозу для здоров’я. Насамперед кишечник при запаленні не функціонує належним чином, погано всмоктуючи воду і поживні речовини. Може настати зневоднення, а також дефіцит білків, калію, кальцію та інших життєво важливих компонентів. Це потягне за собою каскад інших проблем. Наприклад, при нестачі кальцію підвищується ризик розвитку остеопорозу.
За відсутності лікування можуть виникнути серйозні ускладнення з боку кишечника та інших органів. Унаслідок запалення в межах кишечника часто утворюється рубцева тканина, що призводить до сильних судом і блювання. До нього іноді приєднуються гнійні процеси (абсцеси), а також розвиваються фістули, які можуть поширюватися на суміжні тканини й органи. Деякі прориваються назовні з виходом на поверхню шкіри, особливо навколо заднього проходу.
Якщо хвороба Крона уражає товсту кишку, ризик розвитку раку органу підвищується. Чим довше людина хворіє, тим більша небезпека. Для діагностики раку на початковій стадії необхідні регулярні колоноскопії або інші обстеження.
Іноді на тлі ХК з’являються й інші ознаки імунного запалення. Це можуть бути артрит, ураження білків очей, щільні хворобливі утворення на шкірі. Серед асоційованих із ХК станів також анкілозуючий спондилоартрит, сакроіеліт, увеїт або первинний склерозуючий холангіт.
Діагностика
При підозрі на ХК лікар має призначити аналізи крові, щоб перевірити, чи немає анемії (можлива ознака внутрішньої кровотечі) або чи не підвищений рівень лейкоцитів (ознака запалення). Для підтвердження діагнозу фахівцеві необхідно провести рентгенологічне дослідження або ендоскопію. Може знадобитися обстеження тонкої кишки і верхнього травного тракту за допомогою барію. За необхідності дослідження товстої кишки виконують колоноскопію.
Терапія
Лікування зазвичай починають із пероральних препаратів, які контролюють запалення. Якщо хвороба Крона легкого або помірного ступеня тяжкості, сульфасалазин (азульфідін) – хороший препарат вибору. За наявності алергії на сульфамідні препарати або таких побічних ефектів, як головний біль і нудота, мезаламін (пентаза) може бути ефективною альтернативою. Антибіотик метронідазол (флагіл) – ще один варіант, особливо якщо хвороба вражає товсту кишку. При прийомі препарату протягом більш ніж декількох тижнів можуть спостерігатися такі небажані явища, як слабкість або біль у м’язах; у такому разі слід негайно звернутися до лікаря.
Якщо ці медикаменти виявилися неефективними, можуть знадобитися потужні кортикостероїди, наприклад преднізон. Але потрібно бути обережними, оскільки препарати у високих дозах часто пов’язані з серйозними побічними ефектами, такими як пошкодження суглобів, акне, перепади настрою тощо. Можливо, знадобиться знизити дозу, поки стан не нормалізується. Для купірування симптомів при легкій/помірній формі ХК призначають будесонід (ентокорт EC), хоча він також може викликати небажані реакції, серед яких головний біль, респіраторна інфекція та нудота.
Крім того, для терапії помірного/тяжкого ступеня ХК схвалений ряд біологічних препаратів. Вони вибірково блокують фактор некрозу пухлини, який викликає запальний процес. Інфліксимаб (ремікейд) – один із таких лікарських засобів, ін’єкція якого, згідно з наявними даними, полегшувала симптоми у 82% пацієнтів. Однак внаслідок прийому препарату відомі випадки захворювання на туберкульоз та інші серйозні інфекції, викликані умовно-патогенними організмами, зокрема пневмоцистоз. Необхідно ретельно контролювати стан хворого при використанні даного медикаменту і, за необхідності, перейти на іншу терапію.
Для лікування дорослих із тяжкою формою ХК, для яких інші види терапії були неефективними, схвалений цертолізумабу пегол (симзія) в ін’єкціях. При використанні препарату також можливий розвиток серйозних побічних ефектів, тому фахівець має контролювати процес лікування.
Наталізумаб (тізабрі), який зазвичай призначають для лікування розсіяного склерозу, тепер можна використовувати і при ХК. Лікарю необхідно стежити за станом пацієнта для мінімізації ризику побічних ефектів.
Адалімумаб (хуміра) також схвалений для лікування помірного та тяжкого варіанта ХК у дорослих, стан яких не покращився при стандартних методах лікування.
У разі виникнення ускладнень пацієнта із ХК необхідно госпіталізувати. Якщо внаслідок тяжкої діареї спостерігаються виснаження і зневоднення, може знадобитися інфузійна терапія. Якщо медикаментозне лікування неефективне, буде потрібне хірургічне втручання. При ураженні сегмента кишечника цю частину слід видалити. Складнощі можуть виникнути, якщо постраждали і товста, і тонка кишка. На жаль, хірургічні інтервенції не виліковують ХК. Згодом запалення зазвичай повертається.
Чи є методи лікування з меншою кількістю побічних ефектів?
Стало відомо, що наночастинки імбиру, крім того, що нетоксичні, володіють значними терапевтичними властивостями при ХК і виразковому коліті. Вчені дійшли такого висновку у процесі лабораторних досліджень на мишах, у яких імбирні наночастинки поглиналися в основному клітинами слизової оболонки товстої кишки, що є осередком запалення.
Що робити, якщо захворів?
Адекватне лікування хвороби Крона – це тільки частина комплексного підходу. Важливу роль також відіграють дієта й інші зміни способу життя, які можуть прискорити одужання. Наприклад, іноді покращання настає, якщо пити багато рідини, перейти на дієту з низьким вмістом клітковини, уникати гострої їжі та не зловживати алкоголем. За рекомендацією лікаря можна приймати добавки заліза, вітаміну B12, фолієвої кислоти або інших мікроелементів, щоб поновити ті, що були втрачені при діареї.
Нарешті, ви повинні дбати про себе. Обов’язково вживайте поживну їжу, відпочивайте, уникайте стресу і не куріть. Будьте певні, покращиться не тільки самопочуття під час хвороби, а й загальний стан здоров’я.
За матеріалами www.worldhealth.net
