Закупівлю ліків через міжнародні організації названо найбільш успішною реформою в системі охорони здоров’я. Проте чи варто передати їм всі централізовані закупівлі, а також − хто винен у несвоєчасності поставок? Про це сьогодні дискутують чиновники, лікарі, представники громадських організацій.
За словами Віталія Шабуніна, голови правління організацій «Центр протидії корупції», проведення закупівель через міжнародні організації дозволило зекономити 790 млн гривень державного бюджету. Раніше ці кошти просто розкрадалися. Він зазначив, що на Загальнодержавній програмі боротьби з онкологічними захворюваннями вдалось зекономити 67%. Зараз на рахунках міжнародних організацій лежать 200 млн гривень, які було зекономлено лише у цьому році. За його словами, це одна з найбільш успішних антикорупційних реформ. Та наразі є підстави вважати, що дехто буде намагатися її знищити. Наприклад, відійти від централізованих закупок, передавши бюджетні кошти в регіони. Він розповів, що в процес закупок через міжнародні організації навіть втрутилася Служба безпеки України, окрім того, були внесені зміни до номенклатури закупівель, щоб їх звузити.
Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі − Комітет) зазначила, що економія коштів − це дуже добре. Те, що вдалося перевести 2 млрд гривень на рахунки міжнародних організацій, − є серйозною перемогою. Проте цього недостатньо, адже ще 2 млрд гривень залишилися на закупівлі Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України. За її словами, за ці кошти закуплено медикаменти за всіма старими схемами. Ольга Богомолець зазначила, що саме МОЗ України та деякі депутати винні в тому, що закупівлі через міжнародні організації було затягнуто, і пацієнти фактично не мали забезпечення ліками. А наразі ці посадовці намагаються дискредитувати міжнародні закупівлі. У Комітету є певні зауваження до роботи міжнародних організацій, але вони не принципові. У тому числі існують претензії до організації Crown Agents, яка несвоєчасно поставляє препарати для лікування онкологічних захворювань у дітей. Комітет буде пропонувати відсторонити цю агенцію від закупівель і передати їх іншим великим організаціям. У цьому році у вигляді субвенції в регіони надійшло 44 млрд грн з державного бюджету на охорону здоров’я. Вона зазначила, що їй невідомо, яким чином їх розподілено. Голова Комітету розповіла про дослідження, яке було проведено її командою, щодо аналізу стану закупівель у регіонах. Це дослідження на 5 позиціях інсуліну показало, що різниця в ціні між областями є помітною. Вона зазначила, що навіть в областях, які купують найбільш дешеві препарати, «все одно всі заробляють».
Ганна Гопко, народний депутат України, зазначила, що на сьогодні є два важливі результати роботи − це проведення закупівель через міжнародні організації та спрощення процедури реєстрації лікарських засобів. Ця робота була нелегкою, адже існував шалений спротив. Передача закупівель міжнародним організаціям − це не просто антикорупційний захід, це хороша можливість співпрацювати з різними міжнародними організаціями. Це дуже серйозне питання, адже ціна корупції у сфері закупівель ліків − людське життя та здоров’я.
На сьогодні, виходячи з наявної інформації, за багатьма програмами переможцями тендерів є українські компанії, які працюють у цьому сегменті ринку багато років. Тобто це саме ті компанії, які були переможцями в попередні роки. Іншими словами, міжнародні організації не змогли закуповувати ліки безпосередньо у виробників. Окрім цього, необхідно пам’ятати, що послуги міжнародних закупівельних організацій не є безкоштовними. Та одне з найбільш важливих питань, що неодноразово виникали у фахівців та громадськості, − це занепокоєння щодо якості препаратів (закупівлі вакцин проти поліомієліту, ліків для Державної програми «Дитяча онкологія» тощо). Таким чином, заяви щодо ефективності закупівель через міжнародні організації наразі не підкріплені відповідними доказами.
Підготувала Віра Фазлєєва
За матеріалами журналу “Ліки України”
