.jpg)
В чому полягає користь для нас, якщо ми будемо доброзичливо відноситись до людей? У внутрішньому відчутті тепла та морального задоволення? Все це, скоріш за все, правда, однак, вчені із нового дослідного центру стверджують, що у доброти є і куди більш потужний ефект: вона сприяє продовженню життя.Багато країн світу 13 листопада щороку відзначають Всесвітній день доброти.
Чому так важливо бути добрим і що ховається під цим поняттям? Вивченням цього питання займаються експерти і вони налаштовані самим серйозним чином. Зрештою, мова стосується питання життя та смерті.
Дослідження Деніеля Фесслера з Інституту доброти Бедари в США, присвячено тільки тому, як, помічаючи добрі вчинки інших, у людей з’являється бажання здійснювати їх самим. Фесслер спробував вияснити, для яких типів людей доброта може бути «заразною».
Цілком правдивою є думка, що ми живемо в недобре століття, – і тут, в США, і по всій земній кулі ми спостерігаємо, як підсилюється конфлікт між людьми, які мають різні політичні погляди та сповідують різні релігії».
Доброта проявляється в думках, почуттях і переконаннях, які асоціюють з діями, що несуть благо іншим людям. При цьому, такі вчинки йдуть від щирого серця, а не є шляхом для досягнення власних цілей.
У свою чергу брак доброти чи черствість означає, що ви нестерпні до інших людей та їх добробут, ви не сприймаєте як щось цінне та важливе для вас.
Це відношення добре знають всі жертви цькування в соціальних мережах.
Черствість, звичайно, з’явилась не вчора, однак, як пояснює Фесслер, чим більш анонімно почувають себе люди, тим сильніше вони можуть проявляти агресію і тим менше думати про почуття щастя людей.
Доброти становиться все менше
Інститут доброти був відкритий на гроші Фонда Бедари, заснованого філантропами Дженніфер і Меттью Харрісами, які на це починання виділили 20 млн доларів.
Інститут можна знайти на факультеті соціології Лос-Анджельського університету, і головна його мета полягає у роботі з населенням, і в мотивуванні лідерів.
Дуже важливо зрозуміти, чому кількість доброти у сучасному світі поступово зменшується, і як побудувати мости між наукою та духовним світом.
Проекти, якими займається інститут:
– антропологи досліджують, як відбувається процес поширення доброти між людьми;
– соціологи проводять аналіз того, як мотивувати черствих людей творити добро;
– психологи визначають, як доброта може покращити самопочуття та знизити симптоми депресії.
Як відзначає Фесслер, джерелом «поганого» стресу є ті ситуації, коли в нас немає можливості ніяким чином посприяти вирішенню складної ситуації – і цей стрес дуже шкодить людині, навідміну від «хорошого» стресу, який супроводжує складні заняття, що приносять задоволення – наприклад, альпінізм.
«Проживання з людьми, які до вас байдужі, або – неприязні, шкодить вашому здоров’ю. Це буквально зумовлює скорочення життя. Водночас і відчувати доброту від інших, і дарувати її людям – є повною протилежністю попередньої токсичної ситуації. Ці речі для здоров’я приносять користь.
Варто зауважити, що для покращення самопочуття достатньо іноді, щоб вам посміхнулись, чи поцікавились вашими справами. Коли ви берете участь в добрій справі, розмірковуйте про те, як проявити доброзичливе ставлення до оточення, – це сприяє зниженню тиску і має терапевтичний ефект. Це корисно робити під час лікування депресії та тривожності.
Важливий висновок
Психіатр із Колумбійського університету Келлі Хардінг розгортає тему феномену впливу доброти у своїй новій книзі «Ефект кролика». Доброта приносить користь імунній системі, тиску, вона сприяє подовженню життя людей та його покращенню. Це чудова новина, зважаючи на те, запаси доброти ніколи не вичерпаються, і ви не ризикуєте нею перенасититись. Вона нічого не коштує і під силу кожному.
Розтлумачуючи назву своєї книги, Хардінг розповідає наступну історію, яку вона раніше чула про те, як досліджувалась поведінка кроликів ще в 1970-х роках. Результати в одній групі були значно кращими, ніж в іншій, і вчені намагались зрозуміти, в чому полягає причина цього. Виявилось, що за кроликами, які мали гарні результати піклувався вчений з дуже добрим серцем.
Доброта, на думку Хардінг, здатна творити зміни та допомагати людям краще орієнтуватись у своєму світі. Однак, часто бути добрими стосовно до інших значно простіше, ніж до себе.
В повсякденному житті: на роботі та дома проявляючи співчуття ми сприяємо кращим результатам. Покращення технологій в медицині ніколи не зможе повністю замінити доброту персоналу, який співчуває. Зв’язок між психічним здоров’ям та здоров’ям фізичним вкрай важливий.
Як стати добрішими
Добрі поради від спеціаліста по доброті Габріели Ван Риж
1. Намагайтесь уважно слухати людей (замість того, щоб відразу формувати відповідь в голові).
2. На грубість знайдіть добрі слова(наприклад, якщо у свого співрозмовника ви помітили роздратування в голосі, відповідайте приязно: «Важкий день, сьогодні?»)
3. Постарайтесь залучати до компанії чи справи когось, хто засумував в стороні. Це сприятиме підняттю самооцінки у тієї людини. Трапляється так, що деякі люди майже все життя залишаються непоміченими і їх ніхто не запрошує, що робить їх черствими.
4. Дія/реакція. Намагайтесь відстежувати ситуації в яких ви черстві та зрозумійте, що зачеплені ваші почуття – це не головне. У ситуаціях, коли ви роздратовані, зробіть глибокий вдих, крок назад та погляньте на речі по-новому.
