В процесі виховання дітей, ми прагнемо уникати помилок власних батьків. Однак так виходить не завжди, до того ж виникають нові проблеми. Саме тому працювати над корисними звичками важливо з раннього віку – в цей період процес можна перетворити на гру та зацікавити дитину. Чи потрібно все демонструвати на власному прикладі та як не перегнути палицю з вихованням ми розповімо далі.
Особистий приклад
Цілком природним є бажання більшості батьків, щоб їхні діти правильно харчувались, займались спортом, залишались здоровими та не мали шкідливих звичок. Однак ситуацію ускладнює те, що прищеплювати корисні звички так складно, що неясно, як взагалі можна досягти результату.
Ми пам’ятаємо, як батьки постійно нагадували нам про спорт, шкоду паління й поїдання чипсів – однак повністю усвідомити це нам вдалось десь до тридцяти років, і то це дійшло не до всіх.
Якщо ми самі не приділяємо увагу спорту й здоровому харчуванню, а спроби вести здоровий спосіб життя так і не стали реальністю, ми не будемо переконливими в очах наших дітей. Дуже часто вони несвідомо копіюють нас, не завжди потрібно наставляти та умовляти їх.
Якщо щось буде суперечити змісту розмов про здоров’я – “роби так, як я кажу, а не так, як я роблю”, – то дитина буде відчувати внутрішній конфлікт, й не відомо хто стане переможцем. Можливо візьме гору сімейні звички, а можливо дитина дослухається до розмов та рекомендацій. На це значною мірою впливає характер дитини й умови, в яких все відбувається.
Які методи не працюють
Варто відмовитись від помилки покоління наших батьків й не робити урок із кожної життєвої ситуації. Дітям потрібно давати час на відпочинок. Зустрічаючи кожну людину з цигаркою не варто весь час повторювати, про те, що куріння завдає шкоди здоров’ю і краще не палити. Також не потрібно постійно повторювати запитання з відомими відповідями: “А що ми повинні робити щодня?” – “мити руки”, «їсти овочі», тощо.
Подібні діалоги можуть дратувати дитину, і це матиме зворотний ефект.
Ми не можемо гарантувати дітям, що те, чому ми їх навчимо, буде вважатись корисним завжди. Однак це й не потрібно. Достатньо пояснити, що існують базові, давно відомі корисності.
Діти не відчувають майбутнього, тому їм складно усвідомити ідею довготривалих наслідків.
У випадку здорового способу життя такі пояснення не працюють – результат занадто відтермінований. Багато батьків обирають шлях залякування: “Їж суп, бо буде боліти живіт!”, “Вдягни шапку, бо застудишся”, “Не їж багато солодкого, бо підемо до лікаря, який буде боляче лікувати зуби!”. Що з цього засвоюють діти? Що вони вразливі, світ небезпечний, всі дії призводять до чогось поганого, і головною метою має бути уникнення різних страшних ситуацій.
План дій
Для того, щоб сформувати міцні основи здорового життя, потрібно декілька років. Якщо ваша дитина ще не має 18 років, то ви маєте час. При цьому слід відмовитись від бажання посилених дій, а краще йти в нормальному темпі й не засмучуватись, якщо відразу не все виходить. Важливо дати дітям можливість зробити декілька проб та помилок, щоб вони змогли потихеньку дійти кудись самостійно.
