Досліджуючи свого часу популяцію кавказьких довгожителів, Вчені Інституту геронтології (Київ) прийшли до висновку, що тривалий вік цих людей пов’язаний із їхньою функціональною активністю протягом всього свого життя та їхніми традиціями, коли старійшина роду живе у великій сім’ї своїх нащадків, які поважають і прислухаються до його життєвого досвіду (тоді людина відчуває свою потрібність).
Отже, тривалість життя людини передусім залежить від способу її життя, що складає – 40% і генетики, яка складає 20%.
Решта відсотків припадає на:
- соціально- економічні фактори життя,
- харчування,
- фізична активність впродовж всього життя
- культуру
- сімейне життя
Кавказьке довголіття зумовлюють крім всього і соціально-психологічні традиції
Серцево-судинні захворювання є провідними у скороченні життя в нашій країні. Артеріальний тиск (АТ) зростає пропорційно віку і його можна назвати захисною реакцією організму. Проте АТ потрібно контролювати, тому що він – незаперечний фактор ризику і розвитку майбутніх серцево-судинних катастроф.
Наших громадян потрібно агітувати лікуватися, застосовувати профілактичні заходи.
Старіння в цілому є важливою передумовою формування патології серцево- судинної системи.
На основі виявлених факторів кавказького довголіття в ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» моделі фізіологічного та прискореного старіння мають важливе значення для застосування адекватних профілактичних заходів.
Тут також впроваджені засоби попередження прискореного старіння, доведена ефективність тканинних та пептидних препаратів, метаболічних комплексів, фізічних та гіпоксичних тренувань для сповільнення вікових змін організму. Сформульована концепція розвитку гіпоксичних зрушень гомеостазу при старінні, визначені механізми цього явища та розроблені патогенетично обґрунтовані методи корекції порушень у людей літнього віку (фізичні та гіпоксичні тренування, фармакологічна корекція).
Встановлено, що порушення функції ендотелію, тромбоцитів та мікроциркуляції у розвитку процесів старіння і патології серцево- судинної системи у хворих старшого віку, потребують корекції вікових та патологічних зрушень гемоваскулярного гомеостазу. Доведена також важливість вікових змін внутрішніх органів та механізмів їх нейроендокринної регуляції в розвитку залежної від віку патології (атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, серцевої недостатності тощо). Групою вчених інституту визначені вікові особливості біологічних ритмів при старінні та їх зв’язок з порушенням мелатонінутворювальної функції епіфізу, розроблено шляхи відновлення функціонального стану епіфізу як передумови корекції порушень добових ритмів організму та сповільнення прискореного старіння людини.
