Мудрість “макартуровського генія” психолог Анджела Лі Дакворт про те, чому твердість характеру, а не ІQ чи здібності, визначають успіх.
Здавалось би, скільки слів вже сказано про те, що “Не побігаєш – не пообідаєш”, що здібності – пів справи, що дорого до довгострокових цілей ніколи не буває короткою й що успіх залежить від волі та завзятості? Проте, більшість із нас продовжує робити ставку виключно на свій незвичайний талант, чекати швидких результатів, боятися помилок і, звичайно ж, всіляко мотивувати-мотивувати-мотивувати себе (хоча звичайно краще всього у нас виходить лише прокрастинувати).
Ну й саме улюблене: “З моїм-то розумом і не домогтися цілі?”.
“А ось і не домогтися” – говорить нам психолог Анджела Лі Дакворт і вбиває останній цвях в кришку труни наших ілюзій про світ та наші перспективи. Лауреат премії для геніїв Фонда Макартура Анжела Дакворт у свій час пішла з дуже успішної роботи у сфері консалтингу й почала викладати математику в нью-йоркський школі. За час своєї педагогічної діяльності Анжела дійшла до висновку, що рівень IQ – далеко не основний показник успішності учнів, серед яких була маса дуже розумних, але й хлопців, які серйозно відстають.
Що визначає успіх
Тому я залишила школу й відправилась в аспірантуру, щоб стати психологом. Я почала вивчати дії дітей та дорослих в різноманітних дуже складних ситуаціях. В кожному дослідженні я запитувала себе: “Хто тут успішний і чому, що визначає успіх?”. Я і моя дослідницька команда побували в військовій академії Вест-Пойнт. Ми намагались передбачити, хто з кадетів продовжить військовий вишкіл а хто буде виключений. Ми також відвідали конкурс орфографії National Spelling Bee і намагались передбачити, які діти займуть найвищі місця. Ми вивчали вчителів-практикантів, які працювали в криміногенних кварталах, задаючись питанням: які вчителя залишаться тут викладати в кінці навчального року? Хто з них виявиться найбільш ефективним в навчанні своїх студенті? Ми співпрацювали з приватними компаніями, задаючись питанням: які із менеджерів по продажах зберігають свої позиції? Хто з них заробляє більше всіх? У всіх цих ситуаціях, які відрізняються одна риса характеру виявилась однозначною запорукою успіху. І це не соціальні навички, не зовнішня краса чи здоров`я, і навіть не IQ. Це була твердість характеру.
Мотивація та воля
Спостереження, які зробила за час своєї професійної, викладацької та психологічної діяльності Анжела Лі Дакворт, лягли в основу її наукового дослідження, яке являє собою інтерес не лише з точки зору педагогіки, але й з позиції питання розвитку будь-якої людини.
В книзі “Як діти досягають успіху” письменник Пол Тот говорить наступне про роботу Дакворт:
Дакворт вважає доцільним розділити механіку досягнення цілі на два окремих виміри: мотивацію та волю. Кожне з них, говорить вона, необхідне для досягнення довгострокових цілей, однак не самодостатньо. Більшість із нас має мотивацію, однак не має волі: ви можете бути надзвичайно мотивовані на те, щоб схуднути, однак якщо у вас не вистачить волі та самовладання, щоб відмовиться від звичного, ви навряд чи досягнете успіху. Якщо у дитини достатньо мотивації, то потрібно думати про те розвивати в ній твердість характеру. А що, якщо у людини немає мотивації в досягненні цілі? Тоді у будь-якого самоконтролю та подібних трюків буде відсутній ефект.
На думку Дакворт, саме ту, в цій точці відсутності самоконтролю й слабкої мотивації вступає в гру твердість характеру, яка допомагає досягати нам довгострокових, абстрактних цілей.
Твердість характеру – це пристрасть та завзятість в досягненні довгострокових цілей. Твердість характеру має бути стійкою. Твердість характеру – це невіддільна частина вашого майбутнього, день за днем, не на неділю, не на місяць, а на довгі роки виснажливої роботи, яка присвячена тому, щоб зробити майбутнє реальністю. Жити з твердістю характеру – це жити так, ніби ваше життя не спринт, а марафон.
Анжела Дакворт знає, про що говорить. Коли декілька років назад вона почала вивчати питання впливу характеру на успіхи учнів в державних школах Чикаго, Дакворт провела простий експеримент: влаштувала простеньке опитування серед тисяч учнів для визначення рівня твердості характеру. Виявилось діти, які володіли більшою твердістю характеру (що раніше продемонстрував тест) частіше краще закінчували школу, ніж хлопці з високим IQ, навіть якщо вони програвали по іншим показникам, наприклад дохід сім’ї, результати загальноосвітніх тестів та почуття безпеки в школі.
Що робити
Талант не виховає у вас твердість характеру. За результатами досліджень чітко видно, що є багато талановитих, які попросту не дотримуються обов’язків. Насправді, згідно з нашим иданим, твердість характеру часто не залежить чи обернено пропорційна розміру таланта.
Переконливо? На мою думку, дуже. Залишається тільки питання: і що тепер робити? Як розвивати твердість характеру, особливо якщо нам вже не 10 років? На думку Дакворт, на цей час на ці питання краще за все відповідає концепція “орієнтація на розвиток” професора Стенфордського університету Керол Двек, яка базується на твердженні, що вміння вчитись не фіксовано, а змінюється в залежності від зусиль людини.
За час своїх досліджень професор Двек пришла до висновку, що є два типи людей: одні розглядають інтелект як деяку фіксовану якість (такі говорять собі “Я такий, і, відповідно, це те, що я можу”) – їх Джек називає представниками сутнісної моделі; інші, представники інкрементальної моделі, по Двек, впевнені, що інтелект – щось що змінюється. Звідси витікають всі наслідки: люди, які впевнені, що у визначеному віці навчання не здатне зробити їх краще, обмежують свої можливості та не докладають зайвих зусиль для досягнення мети, в той час як прихильник інкрементальної теорії розглядають свої можливості як необмежені, намагаються до досягнення нових навичок та досягають успіху. Від чого залежить цей поділ, Двек не знає, однак вона впевнена що досвід людей, як продовжують удосконалювати свої навички й постійно досягають нових цілей, говорить про те, що ніяких обмежень не існує, крім тих, які ми самі собі придумали.
Так що виходить, що твердість характеру, яка визначає наші досягнення, пов’язана багато в чому з нашими уявленнями про те, чи здатні ми навчатись та розвиватись. А це означає, що єдиний варіант змінити щось у своєму житті, якщо цього давно не відбувалось – відкинути всі думки про неможливість досягти якихось небудь результатів, почати дізнаватись нове, навіть якщо ви далеко не в юнацькому віці, й пристрасно й настирно рухатись до своєї мети.
Наводимо думки з приводу цього визнаних метрів своєї справи:
Успіх – це перехід від однієї невдачі до іншої з ентузіазмом, який наростає.
Вінстон Черчилль
“Натхнення для дилетантів, інші просто працюють.” Чак Клоуз
“Пам’ятайте, що навіть людина, яка одарована печаткою генія нічого не дасть не тільки великого, а й середнього, якщо не буде пекельно працювати”. П.І. Чайковський
За матеріалами: https://monocler.ru/sekret-uspeha-talant-ili-tverdost-charactera/
