Як відмовляти без почуття провини

“Ні” – це слово добре знають всі, воно є найкоротшим в будь-якій мові, однак його вимовити часом дуже складно. Доктор філософії, психолог Елен Хендріксен, наполягає на тому, що кожен з нас вміє навчитись говорити “ні”, без відчуття провини при цьому й пропонує ознайомитись з сімома простими шляхами за допомогою яких ми можемо відхилити обтяжливі прохання.

Для кожного з нас знайома ситуація: коли у нас купа власних справ, з якими ми ніяк не можемо впоратись, але ось дзвонить знайомий, чи ми отримуємо е-mail від партнера, чи просто до нас звертається колега, яка просить щось допомогти їй/йому/їм. Мова йде про “маленьку послугу”. Вам звичайно хотілось би допомогти їй, але вам й так не вистачає часу для того, щоб впоратись зі своїми справами, не то щоб братись за чужі. Інколи ми погоджуємось, тому що від цієї пропозиції ми очікуємо розслаблення, прагнемо отримати нові емоції чи інші бонусі. Проте, найчастіше від цього виникає лише розчарування: на нас тисне зобов’язання, образа й т.д. Коли ж ми наважуємось відмовити, то гарантовано відчуваємо провину.

Доктор філософських наук, психолог Елен Хендріксен, яка на власному досвіді часто стикалась з подібними ситуаціями є автором короткої замітки для Quickanddirtytips.com, в якій вона пояснює, чому кожна людина має вміти говорити “ні”, відкинувши почуття провини, разом з тим запропонувала 7 способів того, як можна відмовити. Далі ми вас ознайомимо з цим коротким, але таким корисним списком.

Як почати говорити “ні” не відчуваючи при цьому провини

Перш за все, слід зрозуміти що наша відмова та слово “ні” не повинні тягнути за собою почуття вини. Почуття вини – емоція, яка виникає в ситуаціях, коли ми вчиняємо неправильно. Якщо ви завдали комусь болю, то це почуття буде доречним. Коли ж ви просто відмовляєте, то це може завдати додаткових клопотів для людини, якій ви відмовили, тому що вона не змогла розв’язати свою проблему й повинна займатись нею далі, просити інших людей, – однак це, ні в якому випадку, не завдасть їй болю та шкоди.

Ця ситуація подібна до блок-схеми, в якій відповідь “ні” просто перенаправляє когось в іншому напрямку. Люди є цілеспрямованими та творчими істотами. Якщо ви їм говорите “ні”, вони розглядають інші варіанти розв’язання своїх питань та обирають інший шлях. Рідко виникає ситуація, коли одна людина – остання надія для когось. Інші варіанти за бажання можна відшукати завжди, й вони зможуть бути корисними для тих, кому вони потрібні.

Також ми відчуваємо провину й тому, що боїмось, що людина, якій ми відмовимо після цього нас зненавидить, чи буде зла, або ж почне мстити нам. В нашому мозку програється найгірший сценарій. Однак, у цьому випадку краще зробити крок назад й подивитись що існує багато інших ймовірних можливостей, замість того, щоб орієнтуватись на найнегативніший варіант розвитку подій.

Слід запитати у себе про те: яким може бути найімовірніший сценарій? Можливо людина, якій ви скажете ні, спочатку буде розчарована, однак зрозуміє вас й буде шукати допомогу в інших. Чи краще згенерувати найімовірніший сценарій по якому можуть розвиватись події, після того, як хтось вам скаже “ні”? Ви почнете злитись, до такої міри у вас стануть лопатись кровоносні судини й лізти піна з рота? Скоріше за все, ні. Тому навіщо ви очікуєте цього від інших. Ймовірно, інші відреагують так, як це могли б зробити ви, – й це є цілком розумним.

7 способів сказати “ні”!

• Спосіб №1: Слід запропонувати альтернативу. В такий спосіб можна найпростіше сказати “ні”. Відхиливши запит, запропонуйте втішний приз. “У мене щільний графік, тому я не можу вичитати вашу дисертацію до кінцевого терміну, однак ось посилання на велику статтю, де розповідають про п’ять самих великих помилок, які допускають коли пишуть дисертацію та які слід уникати”. При цьому запропонована альтернативна має бути продиктована не почуттям провини, а щирим бажанням бути корисними тому, хто просить, а не лише тому, щоб менше почувати себе винними.
• Спосіб №2: Увімкніть емпатію, коли відмовляєте. Продемонструйте людині, що ви дійсно почули й зрозуміли її, таким чином вона буде відчувати себе краще, навіть якщо крім цього ви їй нічого не зможете запропонувати. Підтвердіть, що вона докладає всіх зусиль, чи що перед нею дійсно стоїть складна задача. Наприклад “Ти докладаєш максимальні зусилля для того, щоб організувати чудове свято для своєї сестри; я б хотіла в цьому тобі допомогти, щоб полегшити життя, однак я цього не можу зробити”.
• Спосіб №3: При відмові, слід послатися на щось об’єктивне. Поясніть, що ви недоступні через вас графік, робоче навантаження, інші обов’язки чи зовнішні об’єктивні обставини, на які ви не можете повпливати. І, щоб не відчувати себе незручно, коли відповідаєте на продовження питання “Ви зайняті на цій неділі?” А що стосовно наступної?”, слід додати: “Я вам скажу, якщо щось зміниться”.
• Спосіб №4: Посилайтесь на щось суб’єктивне. Подібно до зовнішніх обставин, які ви наводите для того, щоб обгрунтувати відмови, ви можете використовувати внутрішні суб’єктивні фактори, які мають вплив на вас. Наприклад, можете послатися на ваш смак, навички та стиль. Наприклад, “Я планую відмовитись проводити цей захід, бо виступати на сцені – це не для мене”.
• Спосіб №5: Оберніть відмову компліментом. Нехай ваше “ні” прозвучить як комплімент для того, кому ви відмовляєте. “Дякую, що згадав про мене” чи “Я тобі вдячний за можливість, яку ти мені надав, й що запитав мене в першу чергу”.
• Спосіб №6: Дотримуйтесь наведених аргументів, та будьте уважними. Зараз піде мова про більш просунуті поради. Деякі близькі можуть чинити тиск на вас й просити більше одного разу, чи будуть наполягати на тому, щоб ви спробували, доки ви не втомитесь (наприклад, такими наполегливими є діти, які ніяк не хочуть сприймати відмову).  В такому випадку можна скористатись класичною технікою зіпсованої пластинки – просто повторювати одну й ту саму відповідь декілька разів. Це не означає, що ви бездушні – ви можете співчувати їм, та обіймати, однак ваше “ні” не трансформується в “може бути” чи “ну добре, але один раз”. Дотримуйтесь однієї стратегії.
• Спосіб №7: Скажіть “ні” м’яко та люб’язно, але без вибачень. Це остання порада стосовно того, як відмовити. Нехай ваше “ні” прозвучить швидко та ясно. Не слід відкладати свою відповідь, сказавши про те, що ще подумаєте, що “може вийде” чи пообіцявши, якщо ви цього не плануєте робити. Для того хто просить краще почути чітке й своєчасне “ні”, ніж дарма сподіватись на вашу допомогу.

Для тих, хто звик користуватись нашими послугами постійно не вигідно щоб ми навчились відмовляти. Однак, ми не маємо бути суперменами й допомагати всім, хто не попросить. І лише тоді, коли ми навчимося цінувати себе та свій час і говорити “ні”, у нас з’явиться більше енергії, часу й що головне – поваги.

За матеріалами: https://monocler.ru/nauchitsya-govorit-net/