Інтервальне голодування – техніка від дієтологів

Серед різноманіття дієт і підходів до здорового харчування досить неоднозначною є думка дієтологів щодо інтеравального голодування, яке є однією зі складових методики біохакінгу і набуло неабиякої популярності серед успішних бізнесменів та знаменитостей. Що це: революційне майбутнє свідомих людей чи чергова форма фанатизму “за здоровий спосіб життя”?

Суть біохакінгу

Біохакінг – це комплексна методика з системним підходом, яка має на меті корегування харчування, фізичної активності, психічного здоров’я і профілактики хвороб задля досягнення високої продуктивності, скорочення ризику різноманітних захворювань і підвищення тривалості життя. Однією з головних складових біохаркінгу є спеціальний вид харчування – інтервальне голодування. Це означає, що ви регулярно протягом кількох днів не вживаєте нічого окрім води. На початкових етапах можна їсти один раз на день. Саме це відрізняє методику від звичайного здорового способу життя.

Для чого потрібне інтервальне голодування?

Тимчасове голодування – не новинка. Часто воно є складовою різноманітних духовних практик. Особливої популярності тимчасове голодування набуло років з п’ять тому, після вибухової дієти 5:2. Суть її полягала в тому, що ви 5 днів харчуєтесь як зазвичай, а 2 дні або їсте дуже мало, або зовсім відмовляєтесь від їжі. Прихильники такого харчування стверджують, що воно попереджує появу хвороби Альцгеймера, раку, серцевих захворювань і навіть допомагає уповільнити процес старіння.

Переваги

Головною і найбільш очевидною перевагою інтервального голодування є суттєва втрата ваги. Це дієвий, хоч і досить непростий спосіб схуднути. Дослідження підтвердили, що голодування знижує вироблення інсуліну, а разом з ним й – інсуліноподібного фактора, який пов’язаний з різноманітними видами раку і діабету. Також один з експериментів довів: скорочення на 30-40% регулярного вживання калорій на третину і навіть більше подовжує життя багатьох тварин. Вчені зі Стенфордського університету також довели, що голодування покращує когнітивні функції, суттєво скорочує ризик розвитку нейродегеративних хвороб (Альцгеймера і Паркінсона), може допомогти у відновленні після струсу мозку.

Ризик

Думки дієтологів стосовно абсолютної користі інтервального голодування розділилися: багато хто серйозно занепокоєним популярністю цієї дієти. Їх головний аргумент полягає в тому, що їжа – це енергія. Нема їжі – нізвідки брати силу. Особливо це стосується людей, які постійно тренуються. Адже у той час як організм спалює жир, мозок для нормальної роботи потребує вуглеводів.

Неприємним наслідком інтервального голодування для тих, хто займається спортом буде й те, що у процесі втрачається не тільки жирова, а й м’язова маса. Окрім цього спостереження дієтологів підтвердили: одним із найпоширеніших проявів серед тих, хто практикував голодування було значне переїдання шкідливої їжі після того, як закінчувався період утримання. Ще одне дослідження підтвердило, що голодування може суттєво порушити метаболізм і призвести до низки захворювань, пов’язаних із травленням.

Ці факти не заважають таким відомим особистостям як Філ Лібін, Джиммі Кіммел та Г’ю Джекман практикувати інтервальне голодування і розказувати про його користь та ефективність.