Донедавна у зв’язку з відсутністю сталих загальноприйнятих показників норм маси тіла, зросту, артеріального тиску (АТ) та багатьох лабораторно-інструментальних методів обстеження дітей, на відміну від дорослих пацієнтів, педіатри відчували труднощі з інтерпретацією результатів обстеження конкретної дитини.
Тому зусиллями науковців та міжнародних організацій було розроблено конкретні методики обстеження таких пацієнтів та запропоновано чіткі схеми їх аналізу. Насамперед слід провести антропометричне обстеження дитини з визначенням таких показників:
• зріст; • маса тіла;
• обвід талії (визначається в сантиметрах на середині відстані між нижнім краєм реберної дуги і клубовою кісткою при затримці дихання на видиху);
• обвід стегон (визначається в сантиметрах паралельно до підлоги по найбільш виступаючих точках сідниць).
На основі зроблених вимірювань розраховують індекс пропорційності (співвідношення обводу талії до обводу стегон) та індекс маси тіла (ІМТ) за відповідною формулою. Отримані вимірювання та розрахунки оцінюють за центильними таблицями, які розроблені ВООЗ у 2006 році для дітей віком до 5 років та у 2007 році – для дітей і підлітків від 5 до 19 років, окремо для обох статей. В одній з наших наступних публікацій ми наведемо для прикладу центильні таблиці оцінки ІМТ для дітей та підлітків 5–19 років.
У план обстеження хворих на ожиріння також обов’язково входить:
• уточнення в анамнезі життя обтяженого преморбідного фону, перенесених захворювань, динаміки приросту маси тіла з народження до моменту обстеження, режиму дня;
• з’ясування сімейних традицій харчування, наявності ожиріння, ЦД 2-го типу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, подагри у батьків та близьких родичів дитини;
• вимірювання АТ за стандартною методикою і оцінка цього показника за центильними таблицями;
• визначення глюкози в капілярній крові натще (норма 3,3–5,5 ммоль/л);
• проведення перорального глюкозотолерантного тесту для виявлення порушеної толерантності до вуглеводів, якщо рівень глюкози капілярної крові в межах 5,6–6,1 ммоль/л;
• оцінювання ліпідного спектра крові (холестерин, тригліцериди, β-ліпопротеїди, ЛПВГ, ЛПНГ, індекс атерогенності);
• електрокардіограма;
• ехокардіограма (при артеріальній гіпертензії).
За матеріалами статті проф. Г.А.Павлишин, журнал “Медікс. Антиейджинг”.
