.jpg)
Психолог Річард Уайзман десять років вивчав везіння за допомогою наукових методів. Результати досліджень вчений опублікував в статті під назвою “Фактор удачі”. Виявляється, для деяких щасливі випадковості – звичайне діло, іншим не щастить та й все. Варто зазначити, що нічого надзвичайного тут немає: удачу можливо приманити, освоюючи та розвиваючи певні вміння.
Коли Річард Уайзман вирішив вияснити, чому деяким людям постійно таланить, а іншим ні, він розмістив об’яву в газеті та відібрав 400 учасників експерименту: чоловіків та жінок, частина з яких вважала себе щасливчиками, а представники іншої частини були впевнені у власному хронічному невезінні. Уайзман просив їх проходити тести та вести щоденники. І його дослідження показало, що люди становлять вдалими завдяки чотирьом речам.
Везучі люди вміють помічати нові можливості
Наприклад, це зумів бізнесмен на ім’я Барнетт Хельцберг. У свій час у нього була велика мережа ювелірних магазинів, яку він хотів продати, тому що збирався виходити на пенсію. Одного разу, гуляючи по Нью-Йорку він почув, як жінка вигукнула “Містер Баффетт”. Хельцберг відразу ж подумав: “А раптом це Воррен Баффет – один з найбільших інвесторів США?”
Як виглядає мільярдер, чоловік не знав, однак скористався випадком і підійшов та представиться. І незнайомець дійсно виявився Ворреном Баффеттом, який через певний час викупив мережу магазинів Хельцберга.
І справа тут не тільки в тому, що чоловік виявився в потрібному місці в потрібний час, вважає психолог – Хельцберг міг стояти на тій вулиці, однак не звернути увагу на викрик жінки чи побоятись підійти до одного з найбагатших людей світу.
В ході експерименту Уайзман роздав “везучим” і “невдачливим” людям газети та попросив їх порахувати кількість фото в номері. У невдачливих людей на це в середньому йшло дві хвилини, у везучих декілька секунд.
Річ у тому, що на другій сторінці газети був великий напис “Не рахуй! Тут 43 фотографії.”
Проводячи експеримент іншим разом, психолог замінив текст про фотографії на такий: “Припиніть рахувати, скажіть експериментатору, що ви бачили цей текст, і виграйте 250 доларів”. І знову той самий результат: везучі прочитали повідомлення – бачили, невдачливі – ні, тому що були занадто зайняті тим, що рахували фотографії.
Психолог робить висновок, що невдачливі люди, як правило, дуже напружені, і ця напруга заважає їм помічати те, що відбувається довкола. Удачливі люди більш розслаблені, тому бачать не тільки те, що шукають.
Показова життєва ситуація: “невдачлива” людина мріє найти любов, для цього ходить на вечірки, любов не знаходить і при цьому втрачає можливість завести друзів, тому що у неї немає такої мети. “Щасливчик” відкритий всім людям, і одна з його дружб з часом переростає в щось більше.
Везучі люди пробують щось нове
За словами Річарда Уайзмана, шанси отримати удачу за хвіст виростають, коли люди виходять за рамки звичного. Психолог пропонує уявити, що ви знаходитесь в центрі великого яблуневого саду. Кожен день вам потрібно збирати великий кошик яблук. Спочатку, не має значення, де саме ви вирішили їх рвати – яблука повсюди. Однак, з часом зібрати потрібну кількість яблук в тому місці, куди ви ходите кожний день, буде все складніше. Однак, якщо ви підете в ті частини саду, в яких раніше не були, то з більшою ймовірністю зберете повний кошик.
Аналогічна ситуація і з удачею
Якщо ви продовжуєте говорити з одними й тими ж людьми в одній і тій же манері про одні й ті ж речі, якщо ви завжди ходите однією й тією ж дорогою, якщо відпочиваєте в одних і тих же місцях, то ваше життя буде схоже на замкнуте коло без шансів на щасливі зміни.
Так, один з тих, хто брав участь в дослідженні Уайзмана помітив, що кожен раз, знаходячись в тусовці, спілкується з одним і тим же типом людей. Щоб відучитись від цього і зробити своє життя більш насиченим, він, перед тим як кудись піти, загадував: припустимо, сьогодні він буде знайомитись тільки з жінками в красному чи тільки з чоловіками в сірому. Ця звичка допомогла йому зав`язати багато нових та цікавих знайомств.
Другий респондент вчиняв аналогічно: кожен раз, коли йому потрібно було прийняти важливе рішення, він йшов додому на роботу незвичним маршрутом. Нові враження, нові візуальні образи допомагали йому звільнитись від зашореності та автоматизму мислення, що дозволяло розглянути питання з неочікуваних сторін.
Моменти невдачі щасливчики можуть сприймати як вдалі
За словами психолога, срібні медалісти більш нещасливі, чим бронзові, тому що перші думають, що їм трохи не вистачило до перемоги, а інші радіють, що вони взагалі отримали призове місце.
Цей приклад описує два типи людей: одні радіють, що все трапилось саме так, а не гірше, а інші хвилюються, що ситуація не вийшла краще.
Уайзман попросив щасливчиків та невдах уявити, що вони знаходяться в банку, туди вдирається озброєний грабіжник і починає стріляти, і одна з куль попадає їм в руку. Потім він запитав: такий розвиток подій – вдалий чи ні? Люди із групи “невдачливих” сказали, що це був би жахливий день, що тільки вони зі своїм щастям могли б опинитись в банку в такий несприятливий час. Люди із групи “везучих” дивились на ситуацію більш позитивно. Один з учасників прокоментував це так: “Це щастя, що все так трапилось, бо куля могла поцілити мені в голову. Крім того, я можу продати свою історію пресі та заробити грошей”.
Удачливі люди схильні думати, що життя може обійтись з ними куди гірше, ніж обходиться по факту – таким чином вони виграють на занижених очікуваннях. В результаті – вони відчувають себе більш щасливими, навіть якщо попадають в неприємності.
Везучі люди реалізовують свої плани, тому що вважають, що все вийде
Про цей пункт Річард Уайзман нічого не говорить, замість цього психолог розповідає про “Школу везіння”, в якій намагається навчити невдачливих людей думати та діяти, як везучі: руйнувати рутину, звертати увагу на життя довкола, уявляти, що все склалося добре і так далі. Близько місяця добровольці виконували його вправи, і 80 учасників почали відчувати себе щасливіше та удачливіше.
За матеріалами: https://knife.media/luck-factor/
