Експерти одностайно вважають, що найбільший повʼязаний з харчуванням ризик для здоров’я людей походить від зараження продуктів харчування мікробами.
На другому місці ризиків – переїдання, тобто споживання більшої кількості калорій, ніж потрібно організму для нормальної життєдіяльності, що призводить до ожиріння і гіперхолестеринемії.
На третьому місці – забруднення довкілля, що, відповідно, означає забруднення продуктів харчування. На найнижчих сходинках загроз – вплив природних токсинів, сільськогосподарських хімічних речовин (включаючи пестициди) і харчових добавок.
Але, попри факти, пересічні люди вважають інакше. Громадська думка значно більше занепокоєна з приводу нових хімічних речовин і пестицидів, хоча наявна статистика щорічної смертності з названих причин показує, що летальні випадки від залишків пестицидів або харчових добавок є вкрай рідкісними. Натомість ризики, пов’язані з реальними загрозами для здоров’я та життя, людей хвилюють значно менше.
Науковці, які досліджують поведінку людей і особливості формування громадської думки, наводять багато прикладів, коли позиція споживачів різниться від оцінки експертів. Скажімо, пересічні люди вважають одним із найнебезпечніших для життя факторів ядерну енергію, тоді як фахівці відводять їй місце десь у другій десятці ризиків. Парадоксально, що пов’язане з радіаційним опроміненням рентгенівське дослідження люди зазвичай вважають менш ризикованим, ніж інші сучасніші види обстежень, хоча експерти мають з цього приводу протилежну думку.
Страх людей перед пестицидами і харчовими добавками у продуктах харчування – тієї самої природи, що й страх перед радіацією.
В його основі – відносна новизна ризику і уявлення про катастрофічний потенціал продукту.
Висока чутливість людей до нових ризиків може здаватися ірраціональною, забобонною чи навіть параноїдальною. Адже це ті самі споживачі, які щорічно викурюють мільярди сигарет – а тут вони вимагають вилучення з продуктів харчових добавок, маса яких становить менше одного грама на рік на людину. З іншого боку, споживачі мають певні підстави зі скепсисом ставитися до експертних оцінок. Хіба інженери-атомники свого часу не хвалилися, що вірогідність катастрофи типу Чорнобильської аварії становить менше одного шансу на мільйон? Однак цей шанс реалізувався, драматично зачепивши долі сотень тисяч людей.
Тому й не дивно, що думку експертів у галузі харчування люди також сприймають з певним скепсисом, натомість радо підхоплюючи різноманітні псевдонаукові міфи про «корисність» і «шкідливість» тієї чи іншої їжі. Значною мірою харчову неофобію підігріває схильність засобів масової інформації фіксувати увагу на негативних новинах і «роздмухувати» всілякі сенсації.
Також читайте