Масниця (подекуди Масляна) – так називається останній тиждень перед початком Великого посту. Наші предки досить суворо дотримувалися церковно-обрядового календаря, і входження у семитижневий суворий вегетаріанський піст було поступовим. Спершу відмовлялися від м’яса, а тоді – від молочних продуктів, риби та яєць. М’ясні страви востаннє їли в неділю за тиждень до початку посту, тому цю неділю нарекли м’ясопусною. Зазвичай на м’ясопусну неділю готували холодець із свинячих ніжок, тож цей день ще називали «ніжковими заговинами». Останні сім днів перед Великим постом українці вже не їли м’яса, зате щодня готували вареники з сиром, налисники, млинці та інші молочно-яєчні страви.
У країнах Західної Європи упродовж останнього тижня перед початком Великого посту і в наш час, так само як у середньовіччя, відбуваються бурхливі та веселі масові дійства – карнавали. На вулиці європейських міст у ці дні виходять тисячі людей у карнавальних костюмах та масках, відбуваються численні ритуальні дійства, костюмовані паради, вуличні вистави, виступи танцювальних груп. У натовпи глядачів і туристів, які спеціально з’їжджаються до Старого Світу на карнавальний тиждень, летять тонни карамельок і конфетті. У кожній країні і навіть місті – свої особливі звичаї, традиції та сценарії карнавальних заходів. Наприклад, у Німеччині у карнавальні дні жінки ходять по вулицях з ножицями і зрізують краватки в усіх чоловіків, що трапляються на їхньому шляху.
За європейською традицією карнавалів напередодні Великого посту споріднена старовинна українська містерія – свято Колодія. Своїм корінням це свято сягає часів матріархату, тож головні його дійові особи – жінки. Молодиці з усього села протягом усього сиропусного тижня з застіллями та горілкою, а також з прогулянками по селу весело відзначали різні етапи «життя» колодки (для цього брали загорнуте у полотно полінце). В понеділок колодка «народжувалася», у вівторок були «хрестини», в середу – «похрестини», у четвер – колодка «помирала», у п`ятницю колодку «хоронили», у суботу – «оплакували». Усі ці «етапи життя» колодки жіноча громада відзначала, як правило, в сільському шинку. У неділю відбувалося завершення «життєвого шляху» колодки – молодиці «волочили» її по селу – відвідували оселі парубків, які не одружилися минулого року, і прив`язували колодку їм до ноги. Та ніхто не бажав тягати на нозі колодку, тож від неї відкуплялись кольоровими стрічками, танцями, піснями або їжею та напоями.
За грецькою традицією останній тиждень перед Великим постом називають «білим постом», за православною традицією його також іменують «очищувальним». Закінчується останній тиждень перед Великим постом сиропусною неділею. До речі, у сиропусну неділю наші предки придивлялися до погоди. Вважалося, яка цього дня погода – таким буде й Великдень; якщо ранок сонячний – то весна буде ранньою.
Сиропусна неділя – це день, який є дуже важливим з точки зору християнської етики, бо саме цієї неділі Церква згадує первородний гріх людства та вигнання Адама із раю. Інша назва останнього дня перед Великим постом – прощенна неділя. Цього дня християни просять пробачення у членів родини та друзів за завдані образи та, зі свого боку, намагаються пробачити всіх своїх кривдників, аби наступного дня розпочати Великий піст з чистим серцем та щирими помислами. Адже Великий піст – це час духовного очищення та великого переосмислення життя для всіх християн, час внутрішніх змін, спрямованих на особисте самовдосконалення.
