Ми всі звикли вважати, що від тих емоцій, які становляться причиною відчуття незручності та дискомфорту потрібно якомога швидше позбавлятись. Однак чому це ірраціольнально та безглуздо та як можна використовувати ці емоції ми дізнаємось далі від клінічного психолога Джейд Ву.
Чому мозок не дозволяє мені розслабитись? Чому я так швидко гніваюсь? Чому мені так сумно? Як би мені хотілось просто зібрати свої сили та стати щасливою людиною! Ці питання найчастіше звучать від моїх клієнтів. Такі ж самі емоції про власні почуття турбували й мене. Ми думаємо так: “Негативні емоції – це погано. Я хочу позбавитись від них”. І в цьому немає нічого дивного.
Страх скручує наш шлунок, від гніву ми втрачаємо контроль, в той час як сум – є причиною пригніченого настрою. Часом ці емоції настільки сильні, що ми відчуваємо себе жертвою в їх мертвій хватці.
Однак чому вони у нас є? Чому наш мозок грає такі злі жарти з нами? Та як нам припинити відчувати ці емоції?
Негативні емоції – це погано?
Спочатку проаналізуємо, чи всі емоції є поганими? Чи потрібно від них позбавлятись? В решті решт, після мільйонів років еволюції ми маємо як і раніше великі пальці, тому що вони вельми корисні, в той час як хвости втратили свою цінність, в результаті чого еволюція від них позбавилась. Чому ж тоді, негативні емоції пережили цей жорсткий відбір, для цього має бути причина.
Страх
Всередині все стискається. М`язи напружені. Серце колотиться. Тіло перебуває в стані підвищеної готовності, й волосся встає дибки. Долоні пітніють, а кінці пальців поколює. Вас захльостує хвиля страху, раптова й потужна, подібно удару током.
Підвищений тиск й викид адреналіну допомагають швидше бігти до рідної печери. Сьогодні ви виживете. Й завтра. Можливо, вам навіть поталанить знайти собі пару й продовжити свій рід.
Тепер відповідайте на питання, чи корисний страх? Так він в прямому сенсі здатний врятувати життя! Навіть в сучасному світі, де саблезубих тигрів не знайти за кущами, страх все ж допомагає нам виживати. В темному провулку ми відчуваємо як на нашій шкірі з’являються мурашками. Ми двічі подумаємо, перш ні прийняти ризиковане рішення. Й ми відступаємо, коли хтось з явно недоброзичливими намірами наближується до нас.
Однак не всі в критичній ситуації діють таким чином.
В результаті проведених досліджень у 2012 році, коли порівнювали реакції здорових людей та пацієнтів, що мали дисоціальний розлад особистості було виявлено, що відсутність страху може бути ознакою холоднокровності. Бо учасники, які мали розлад не уникали страхітливих облич, які їм демонстрували на екрані, і не зменшували їх, хоча могли це зробити на відміну від здорових учасників. Така зворотна реакція була пов’язана з високим рівнем їх свідомої агресії.
Таким чином: страх не лише сприяє виживанню, але й допомагає зберегти мир серед членів плем’я. Якщо ми були б позбавлені відчувати страх, кожен зустрічний нам міг би здаватись психопатом, що зробило б наш світ куди більш небезпечним місцем.
Гнів
Крики та погрози. Розкидані речі. Розпущені кулаки. Це гнів? Ні! Це агресія. В першу чергу усунемо міф, який наголошує, що гнів та агресія – це одне й теж. Це не так. Можна скаженіти, однак при цьому не завдавати нікому шкоди. В той час, як можна травити когось не відчуваючи при цьому до людини роздратування.
Гнів – це емоція. Агресія – поведінка.
Якби гнів та агресія була б єдиним цілим, тоді, природно, гнів вважався б жахливим почуттям. Нам би хотілось позбавитись від нього, й ми засуджували б інших за те, що вони відчувають. Однак насправді, гнів – це нормальна, здорова емоція.
Для цього варто згадати нашого предка Homo Erectus. Уявіть, що представниця цього виду весь день старанно збирала ягоди, а я їх вкрала. Що вона відчуває? Звичайно ж, гнів! Скоріше за все вона відчуває напругу, занепокоєння, немовби в неї всередині розгорається полум’я. Це відчуття спонукає її протистояти мені (в конкретному випадку, ударом дубинки по голові).
Якби вона не відчувала гнів, то тоді б відбулось? Я б і далі могла красти у неї. В будь-якому випадку, я б не зіштовхнулась би з ніякими наслідками за те, що я користуюсь перевагою перед цією печерною жінкою.
В сучасному світі існують більш витончені способи протистояння, які не містять в собі побиття. Наприклад, якщо хтось забере мій бутерброд з холодильника я можу виразити все те, що відчуваю стосовно цього. Я попрошу злодія перепросити, та пообіцяти більше цього не робити. В такий спосіб, я не лише захищу власний обід від подальших посягань, але й підвищу думку колег про мене.
В результаті дослідження, яке проводили у 2001 році та опублікували в журналі “Personality and Social Psychology” було виявлено, що тих людей, які часто виражали гнів вважали більш компетентними. Також працівники, які виражали своє невдоволення, коли їх щось не влаштовувало частіше отримували підвищену зарплатню, та мали гарні шанси на підвищення.
Відчуття гніву – це ознака того, що відбулось щось несправедливе, що хтось вчинив не правильно чи нашкодив комусь. Далі варто обрати правильний спосіб реалізації цього почуття, це може бути мирний протест, чи крик й т.д. В будь-якому разі, відчувати гнів не погано – він допомагає зрозуміти, що щось не так, й потрібно виправляти ситуацію.
Сум
З цією емоцією все складно. Сум тяжкий та повільний. Він висмоктує енергію та позбавляє мотивації. Яким чином сум може бути корисним?
Коли ми відчуваємо сум? Коли втрачаємо рідних? Коли відносини, якими ми дорожили, обриваються. Коли ми не отримуємо те, чого сильно бажали. Кожна людина переживала щось схоже.
Щоб відбувалось, якби ми не відчували смутку в ці моменти? Не було б похорон, тому що смерть близької людини, не мала б на нас ніякого впливу. Ймовірно, ми б навіть не цінили близьких, які є з нами. Ми б не берегли відносини, тому що в разі їх втрати ми б не відчували болю. Ми б не розуміли, яка мета для нас важлива, бо програш не вибивав би нас з колії.
Відчуття смутку на інтуїтивному рівні дає нам зрозуміти, що для нас важливе в цьому житті й чим ми дорожимо. Завдяки їй ми вміємо навчатись на своїх помилках й пам’ятаємо, що потрібно берети й цінити те, що в нас вже є. Разом радістю, захватом й іншими позитивними відчуття завдяки смутку ми здатні відчувати багатий спектр емоцій, які дозволяють нам розуміти наші цінности та визначають нашу поведінку.
Насправді суперечливі почуття навіть несуть користь для нашого здоров’я. В результаті проведеного дослідження, в якому брало участь близько 200 людей, було виявлено, що ті, хто здатен відчувати як позитивні так й негативні емоції, надалі мали більш міцне здоров’я. Таким чином, відчувати суперечливі емоції корисно.
Висновок
Негативні емоції мають погану репутацію, тому що вони причиняють дискомфорт, саме тому ми думаємо, що вони марні й небезпечні. Однак насправді ці емоції мають свої переваги.
Страх – це надійна сигналізація. Гнів дозволяє розпізнавати несправедливість. А завдяки смутку ми розуміємо, що насправді для нас важливе.
Золоте правило спілкування з негативними емоціями
Існує золоте правило, яке допомагає нам справлятись з негативними емоціями: пам’ятайте, що це нормально, відчувати те, що відчуваєте. Прийміть емоцію й проаналізуйте, її влив на вас. Відмовтесь від боротьби, тому що ймовірно ви зазнаєте поразку, в кращому випадку просто відкладете розв’язання проблеми на потім. Дайте цим емоціям час, і вони скажуть, що ви маєте знати, щоб продовжити рухатись вперед. Спробуйте!
За матеріалами: https://monocler.ru/pochemu-ne-vse-negativnye-emoczii-negativny/
-150x85.png)