Розвиваючі іграшки: малюка не потрібно вчити – з ним потрібно гратися!

Вундеркінди, як правило, – діти батьків із багатою уявою.

 Жан Кокто

Продовжуючи тему розвиваючих іграшок, не можна не згадати про їхні різновиди. І хоча всі розвиваючі іграшки в тій чи іншій мірі стимулюють мисленнєві процеси, вчать міркуванню, порівнянню, аналізу та узагальненню, тобто допомагають дитині самостійно і творчо мислити, – кожна така іграшка має хоча б одну домінуючу ціль. Залежно від неї розвиваючі іграшки поділяють на декілька основних груп, з якими ми вас ознайомимо:

  • Брязкальця, м’які браслет-іграшки: допомагають зосередити увагу малюка, розвивають координацію рухів голови і рук, навички фіксування погляду на предметах, що рухаються.
  • Розвиваючі килимки, крісла-шезлонги – складаються з багатьох елементів, різних за кольором, формою і на дотик: це кілечка, мотузки, «шуршалки», шнурівки, елементи тканин різних текстур, тощо. Стимулюють розвиток органів чуття і сприйняття кольорів, форми, матеріалів, розмірів предметів.
  • Іграшки-книжки, м’які пірамідки і кубики, книжки для купання: розвивають тактильні відчуття, дрібну моторику, пам’ять, логічне мислення, зорове сприйняття. 
  • Інтерактивні іграшки: видають різні звуки та мелодії, чим заохочують дитину повторювати слова і звуки, допомагають почати говорити.
  • Сортери: іграшки, в яких потрібно вставити предмети різної форми у отвори – розвивають причинно-наслідковий зв’язок, логіку а також рухливість пальчиків.
  • Пазли: розвивають логіку, пам’ять і дрібну моторику. Починайте з пазлу із 4-5 деталей, який має просту, зрозумілу дитині картинку – кішка, рибка, квітка.
  • Конструктори: збільшують сенсорний досвід дитини, розвиває моторику, фантазію та уяву, адже можна скласти щось по інструкції, а можна створити щось зовсім нове.
  • Пірамідки: сприяють засвоєнню співвідношень «більше-меньше», розрізненню кольорів, розвивають дрібну моторику.
  • Буси і шнуровки (методика М.Монтессорі): привчають пальці рук робити точні рухи під контролем зору, розвивають рухливість кистей рук, що запобігає проблемам із письмом у майбутньому, вчать координувати рухи.
  • Абаки (рахункові столики): це підставка із стрижнями, на які одягаються різні предмети – кільця, кубики, кульки, які можна сортувати за кольором, розміром, формою. Формують сенсорні уявлення малюка, вчать сортувати та групувати предмети, сприяють засвоєнню співвідношень «більше – менше» і розрізненню кольорів, розвивають дрібну моторику.
  • Кубики: збільшують сенсорний досвід дитини, розвивають моторику і навчають числам та буквам.
  • Трансформери: форма іграшок може змінюватись від дій малюка. Розвивають тактильні відчуття дитини, його зорове сприйняття, просторове мислення, дрібну моторику, координацію.
  • Водяні килимки для малювання, іграшки-розфарбовки: розвивають фантазію, концентрацію уваги, до того ж такі іграшки легко миються, а спеціальними маркерами неможливо забруднитися.
  • Толокари і каталки: розвивають координацію рухів і тренують організм дитини, зокрема м’язи ніг, рук, спини.
  • Набори для активних ігор: спортивний або побутовий інвентар (плаваючі іграшки, автомобілі на мотузках, м’ячі, сачки, лопатки, тощо). Розвивають реакцію, координацію рухів, дрібну моторику і формують навички спілкування (наприклад, гра «їстівне-неїстівне»). До речі м’ячі бувають не лише гладкими, а і кудлатими, із нерівною поверхнею, які не випадають і здійснюють масажний ефект.

Саме за вказаною послідовністю рекомендується купувати малюкові розвиваючі іграшки. Однак, послідовність може бути і інша, оскільки на різних етапах дитячого розвитку одні і ті ж іграшки можуть сприяти розвитку різних навичок. Наприклад, якщо ви дасте малюку до року пірамідку, звичайно, він її не складе, але роздивиться кілечка, спробує на смак, почне торкатись, трясти ними.

Різновидів сучасних розвиваючих іграшок дуже багато, однак дійсно якісні – коштують немало. Однак це не означає, що потрібно позбавляти малюка розвиваючих іграшок: деякі з них можна зробити своїми руками! Спробуйте зшити м’яку іграшку-книжку, браслет-іграшку, м’який килимок із різних за текстурою тканин, зробити шнуровки за методикою М. Монтессорі або попросити татка змайструвати абак – повірте, це не так важко, як здається. При чому так ви врахуєте всі індивідуальні особливості вашої дитини, будете впевнені у якості і безпечності іграшки – і наповните її любов’ю, чим не може похвалитись жодна фабрична іграшка. 

І пам’ятайте: малюка не потрібно вчити – з ним потрібно гратися!

Підготовлено Галиною ТЕЛИЧУК 
спеціально для “Живи активно!”

 

Також читайте “Вундеркіндом бути модно”

“Вундеркінд має бути щасливим”

“Ліплення позитивно сприяє розвитку дитини”