Ранній розвиток малюка – плюси і мінуси

Сусідський син у 2 роки вже читає, займаючись із кубиками Зайцева, у подруги дочка ходить у Монтесорі-садочок, піврічний племінник плаває як дельфін за методикою Клер Тіммерманс… Внутрішній голос починає шепотіти: «Що ж ми за батьки такі?» – а рука сама тягнеться до Гуглу у пошуку найближчих розвивальних центрів.

СТОП! Давайте спочатку розберемося, чи дійсно потрібний вашому малюку той ранній розвиток, чи це просто модний тренд, у погоні за яким можна позбавити його щасливого дитинства.

З чого вибирати?

Всі методики раннього розвитку базуються на ідеї, що протягом першого року життя мозок дитини розвивається на 60%, до 3 років – на 80%, а в 7 років зупиняється. Тому починаючи навчання дитини з 1-го класу ми втрачаємо багато можливостей. 

Нараховується безліч методик раннього розвитку, і жодна із них не є універсальною. Давайте ознайомимось із найпопулярнішими з них.

1. Система Марії Монтесорі

Девіз: «Допоможи мені зробити самому!»

Системі італійського педіатра більше 100 років. Практикується з 8 місяців. Основні принципи: самостійність дитини та відсутність примусу. Для малюка створюють спеціальне Монтесорі-середовище, яке складається із 5 зон:

  • зона реального життя: він вчиться самостійно вдягатися, прибирати, розфарбовувати, вирізати, тощо;
  • зона сенсорного розвитку: грає з предметами, різними за вагою, кольором, формою;
  • зона космічного виховання: навчається основам географії, математики, біології, фізики, хімії; 
  • зона руху – робить вправи для розвитку рівноваги та координації. 

Малюк сам обирає зону, предмет для гри і чи хоче він грати самостійно або з іншими дітьми. Батьки (вчитель) повинні допомагати, не втручаючись у процес.

Плюси:

  1. Приділяється велика увага розвитку дрібної моторики (шнурівки, рамки-вкладиши, предмети із різних за фактурою матеріалів).
  2. Малюк працює у власному темпі, відсутній елемент змагання.
  3. Виховується любов до порядку.
  4. Активно розвивається ліва півкуля мозку (логіка, аналітичні здібності).

Мінуси:

  1. Права півкуля, що відповідає за творчі здібності, майже не розвивається.
  2. Відсутня мотивація бути першим.
  3. Система підходить не всім: сором’язливим дітям важко працювати без допомоги дорослих, а активним буде нудно.
  4. Погано формуються соціальні навички.
  5. Мало уваги приділяється фізичному розвитку дітей.

2. Методика Глена Домана

Девіз: «Без фактів немає знань».

Практикується з 6 місяців. Методика поєднує в собі інтелектуальне та фізичне навантаження. Американський фізіотерапевт пропонує ефективно використовувати зорову пам’ять малюків. В основі методу – так звані «картки Домана» із «бітами» інформації, – це нанесені червоним кольором слова (для навчання читанню), крапки (для навчання рахунку) і зображення тварин, людей і природних явищ (для розширення кругозору). Картки показують протягом 2-3 секунд до 20 разів на день. Рекомендується виконувати динамічну гімнастику, що також стимулює розвиток мозку.

Плюси:

  1. Формується фотографічна пам’ять.
  2. Дитина матиме вичерпні знання у багатьох областях.
  3. Батьки можуть робити картки самі.
  4. Батьки і діти проводять багато часу разом.

Мінуси:

  1. Важко працювати з непосидючими дітьми і тими, хто погано сприймає інформацію візуально.
  2. Малюк є пасивним об’єктом навчання.
  3. Немає місця спільній творчості.
  4. Недостатній емоційний та сенсорний розвиток.
  5. Малюк може вирости «ходячою енциклопедією», але так і не навчиться практично застосовувати свої знання.
  6. Не формується текстове мислення: малюк не вчиться аналізувати слова, він лише запам’ятовує їхній візуальний вигляд.
  7. Великі об’єми інформації можуть нанести шкоду дитячий психіці.

3.  Методика Сесиль Лупан

Девіз: «Дитина – це не ємність, яку треба заповнити, а вогонь, який треба запалити»

Сесиль Лупан взяла за основу методику Глена Домана і вдосконалила її. У Домана все чітко за віком, а в Лупан – за виникненням інтересу, з урахуванням схильностей. Картки Домана показуємо – але не часто; тільки якщо малюк сам захоче їх переглянути; стільки часу, скільки він сам захоче і обов’язково коментуючи, що на них зображено. Картки мають бути скрізь: картку «Диван» розміщуємо на дивані, тощо. Як і у Домана, паралельно з інтелектуальним розвитком обов’язковий фізичний розвиток (акцент на плаванні за методикою Клер Тіммерманс).

На думку Сесиль найкращі вчителі для дитини – батьки, тому слід проводити з малюком багато часу. Навчання має приносити радість і нагадувати веселу гру – співайте назви букв на мотив пісень, разом виготовляйте книжки з фотографіями про пригоди малюка («Оля спить», «Я снідаю»), вигадуйте казки про цифри, зображуючи їх у вигляді чудернацьких тварин, тощо. Навчання обов’язково зупиняти до перших ознак стомлення і ні до чого не примушувати.

Плюси:

  1. Малюк є активним суб’єктом навчання.
  2. Батьки можуть робити картки самі.
  3. Фізичне, інтелектуальне і естетичне виховання дитини.
  4. Батьки і діти проводять багато часу разом.
  5. Формуються соціальні навички.

Мінуси:

  1. Батьки мають приділяти багато часу заняттям з малюком а також виготовленню карток.
  2. Не всі відважуються займатися з малюком плаванням від самого народження.
  3. Дитині фактично не буде чого робити в першому класі школи.

Для натхнення:

почитати:

  1. «Практическая Монтессори-педагогика: книга для педагогов и родителей» – Хилтунен Е.А.
  2. «Поверь в свое дитя» – Сесиль Лупан
  3. «Гармоничное развитие ребенка» – Глен Доман

 

Читайте далі “Вундеркінд має бути щасливим”

Підготовлено Галиною ТЕЛИЧУК 
 

Також читайте:

 “14 запитань у вихованні дітей”

“Відпочинок та подорожі з дітьми”

“Спорт і вік дитини”

“Знову в школу