Психологія здоров’я - чому виникає агресія

Психологія здоров’я - чому виникає агресія

Дуже важливо розуміти, що агресія це природня реакція людини і вона характерна для всіх без виключенн. От тільки кожен з нас випускає пар по своєму, бо агресія - не завжди про бійку.

Види агресії

Це може виражатися фізично – людина кидає речі, гремить дверима, штовхає меблі,  штовхається.

Агресію можна виражати вербально – крик, грубі слова, образи, сарказм, глузування.

Ігнорування – пасивна форма агресії. А інколи трапляється й аутоагресія, в цьому випадку людина направляє агресію на саму себе. Істерики й ниття - це також варіант вираження агресії.

Науковці розглядають агресію як наслідок фрустрації.

Фрустрацією називають базову емоцію, яка виникає в ситуаціях, коли щось йде не так. Досить часто у нас всіх щось відбувається не за планом. Таким чином саме життя може перетворюватися на джерело фрустрації.

Проспали вранці, не встигли поснідати, дитина забула змінне взуття, потрапили в корок, запізнились на роботу – все це може стати причинами для фрустрації. По своїй суті ця емоція нагадує роздратування та невдоволення, яке має властивість накопичуватися.

І настає мамент вибуху – ми лютуємо.

У фрустрації є три виходи.

Перший - це змінити ситуацію.

Аби вранці було більше часу, приготуйте все ввечері – налийте в чайник води, покладіть в коридорі телефон, гаманець, ключі і вийдіть на 10 хв. раніше. Якщо ситуацію не змінювати, то ці двері закриються: виникне смиренність з ситуацією, визнання марності.

Другий вихід – адаптація.

Прийміть ситуацію в якій ви опинилися. Можете посумувати та поспівчувати собі. Адаптацією називають емоційний процес, тому важливо зануритись в нього, й дати собі можливість побути з цими почуттями, не перемикаючи увагу.

Якщо другий вихід не спрацював, залишається останній - агресія. У цьому випадку фрустрація шукає вихід в атаці, яку спрямовує на об'єкт, іншу люди чи навіть себе.

Звичайно, не в наших силах ліквідувати всі джерела неприємностей та переживань, однак найкраще їх мінімізувати.

Прийняття емоцій

Дуже важливо дозволити собі проявляти ці емоції і відчувати, що це нормально. Слід називати емоцію, допомагати зрозуміти собі, що ви відчуваєте. Не кожну емоцію прийнятно виражати, однак вона все одно буде шукати можливість виходу. Тому слід продумати всі ці способи.

Розпочати можна з того, щоб назвати причину роздратування або незадоволеності: "Ти так незадоволений/незадоволена, що все пішло не так. Мені дуже шкода." І спостерігати за цими почуттями. Буває, що людина може дуже швидко розслабитись після цього. Тоді слід коротко назвати смуток: "Мені б також було дуже сумно. Давай я тебе обійму".

Фрустрація може накопичуватись, тоді в якийсь момент ми вибухаємо і, скоріш за все, швидше дійдемо саме до агресивного виходу. Тому важливо знаходити вихід для фрустрації поза ситуацією. Це можуть бути різні фізичні активності (біг, велосипед, аеробіка, бокс, тощо) або ж заняття, під час яких ми щось робимо. Наприклад, ми можемо моделювати, прибирати, в'язати чи куховарити. Це дієвий спосіб для зниження агресії.

Дорослим в теорії під силу впоратись зі своїми емоціями - зрозуміти, прожити та прийнятно виразити.

Важливо звертати увагу на наші агресивні прояви. Яким чином дорослі випускають агресію? Зазвичай ми зупиняємо фізичну агресію і навіть не даємо їй зародитись, однак яка ситуація відбувається з вербальною агресією? Чи зриваємось ми на крик та грубість стосовно інших людей?

Можливо ми накопичили велику кількість пасивної агресії (коли не говоримо, тримаємо в собі гнів, образу й замовчуємо це)? Можливо ми не помічаємо, що наша агресія спрямована безпосередньо на нас самих? Варто відстежувати такі моменти й давати собі право на емоції, на прийнятне їх відчуття. Спорт, рухи, танці також можуть допомогти.

Важливо своєчасно відновлювати ресурси, бо якщо цього не робити наші змішані почуття притуплюються, від чого ми швидше зриваємось.

Агресія виникає в результаті фрустрації. Корисно спостерігати за джерелами фрустрації й за можливості - пом'якшувати й прибирати їх. З цією метою дорослі можуть виговоритись іншій дорослій людині, яка не стане знецінювати її почуття.

Дозволяйте собі поплакати, дати вихід сльозам марності.

І хоча це може здатись непростою та незвичною справою. Однак це дасть змогу створити безпечний простір для всієї сім'ї, де можна виражати свої почуття і де вони будуть прийняті й зрозумілі.

За матеріалами:

http://psychclassics.yorku.ca/FrustAgg/miller.htm

Вам також може бути цікаво:
236 0

Коментарі до статті