Різноманітність круп та їх корисні властивості

Різноманітність круп та їх корисні властивості

Споживання круп приносить користь нашому організму. Для того щоб вона була максимальною потрібно готувати різноманітні крупи, бо кожна з них має свої унікальні корисні властивості. Для того, щоб дізнатись про це детальніше, читайте далі. 

Корисні властивості круп

  • Пшоняну крупу популярні блогери часто називають міллет. Вона вміщує в собі велику кількість рослинних волокон, так би мовити розчинних і нерозчинних, і при цьому в ній відсутні полісахариди які спричиняють здуття: арабіноза та стахіоза. Різні види проса вміщують різну кількість білка, і його частка знаходиться в діапазоні від 6 до 15%. Наше сухе "пшоно" містить приблизно 10% білка. Приготована каша має у своєму складі меншу кількість, через те, що 3/5 буде складати вода. В пшоні містяться різноманітні мікроелементи, такі як калій, натрій, магній, натрій, залізо, марганець, цинк та фосфор, однак ця кількість менша, ніж добова потреба. Просо добре поєднують з гарбузом, грибами, якщо його додати до яйця, то таким чином можна зробити основу запіканки з овочами та іншими складовими.
  • У пшеничній каші (меленому насінні пшениці) на відміну від хліба містяться зародки насіння та епідерміс (покров насінини). Вони знаходяться в подрібненому стані, однак все одно в їх складі присутні вітаміни, клітковина та білок. Для того, щоб приготувати страви можна застосовувати й ціле зерно, приміром на кутю, однако його рекомендується залити водою на певний час, перш ніж готувати, або взагалі проростити. Неочищене від висівок насіння пшениці містить велику кількість клітковини, і вона,  в переважній кількості є нерозчинною. Людям, що схильні до закрепів, рекомендується більше споживати саме нерозчинну клітковину. В цільнозерновій пшениці знаходиться велика кількість білка, в середньому 10-12%, а в спельті (полбі, пшениці - однозернянці) - аж 22%. Окрім цього, цільна пшениця має значно повноцінний амінокислотний склад, ніж біле борошно. Таким чином, пшенична каша є значно кращою та "зручною у випадку карантину" заміною білого хліба. Ціле насіння або пророщену пшеницю можна використовувати для приготування куті, додавати паростки до складу салатів або у перепічку.
  • Булгур та кус-кус ціняться за те, що їх можна швидко приготувати та для них характерна велика кулінарна "валентність" - до їх складу можна додавати тушковані овочі, сухофрукти, гриби та зелень. Однак слід зауважити, що вони не є цільними злаками. Окрім цього, у кус-куса, як і у пропареного риса може досить швидко з'явитись специфічний запах, навіть за умови герметичного зберігання.
  • Ячмінну кашу відносять до ще одного прикладу цільнозернових каш. Нешліфований подрібнений ячмінь є кращим варіантом ніж шліфована "перловка", бо він містить у складі зародок та нерозчинну клітковину, а також він простіший в приготуванні. Однак перловка теж є досить корисною. Ячмінь відрізняється високим вмістом розчинної клітковини, а саме, бета-глюкану, що є причиною "шмарклистої консистенції" перловки та легким пригоранням "ячки", а також він сприяє зниженню ризику низки хронічних хвороб, як-от атеросклерозу, діабет ІІ типу та ожиріння. Ячмінь містить велику кількість вітамінів групи  В, а також в його складі можна знайти фолат, залізо, магній, фосфор та селен. Попри користь ячменю, його слід обережно споживати людям, які страждають від синдрому подразненого кишківника, а також тим, хто приймає лікарські засоби для того щоб знизити рівень глюкози. Ячмінь добре смакує, якщо в нього додати сир та гриби, в той час як варену перловку рекомендується додавати до складу овочевих салатів.
  • Що стосується вівсянки, то тут виникає цікава ситуація. З однієї сторони, цільнозернова каша є дуже корисною, бо в ній міститься велика кількість клітковини як розчинної так і нерозчинної, антиоксидантів від 11 до 15% білка, поліненасичених жирних кислот, вітаміну Е та багатий мікроелементний склад. 60% насінини складається із різного крохмалю. Частина з якого є резистентною (стійкою) до ферментативного розщеплення крохмалем, іншими словами в кишківнику він не перетворюється на глюкозу, а навпаки його отримує кишкова мікрофлора. Окрім того, у цільнозерновій вівсянці досить низький глікемічний індекс - 55. Однак у мюслів з цукром, медом, молоком, сухофруктами знаходиться невелика кількість цього резистентного крохмалю, що знижує його чарівні властивості. Проте вівсянку не обов'язково споживати лише солодкою, також її можна готувати в солоному варіанті, як гарнір, чи додавати в тісто, супи, кисломолочні продукти та смузі.
  • Кукурудзяна крупа чи борошно цікавлять покупців, якщо вони містяться у складі чипсів, які ви можете брати з собою в мандрівки. В той час, як кукурудзяна крупа не користується популярністю і її в супермаркетах купують досить рідко. Однак, це даремно. Кукурудзяну крупу також відносять до цільнозернових, тобто корисних. В її складі можна знайти не лише макронутрієнти, до яких відносять білок, крохмаль, в тому числі резистентний олії, а також ця крупа багата на різні вітаміни групи В, антиоксидант, вітамін Е та інші корисні  елементи. Кукурудзяну кашу дозволяється запікати в горщиках, готувати з неї мамалигу чи додавати до складу крем-супів. До неї можна додавати сметану, чебрець, коріандр, перець чилі, сало, гриби, бринзу та зелень.

За матеріалами: https://suprun.doctor/zdorovya/pro-korist-ta-sposobi-prigotuvannya-krup.html?=page1190

157 0

Коментарі до статті