Чому більшість людей відмовляються від своїх новорічних обіцянок уже до лютого? За словами американця Девіда Дестено, викладача психології в Північно-Східному університеті, автора книги “Емоційний успіх”, вся річ у тому, що ми їдемо до своїх цілей неправильним шляхом. Замість того, щоб покладатися на силу волі, він радить використовувати більш дієвий інструмент – так звані соціальні емоції: гордість, співчуття та вдячність.
Здатність жертвувати чимось в теперішньому заради майбутнього, проявляти наполегливість, боротись зі спокусами й відтермінувати винагороду – найважливіший інгредієнт в рецепті успіху. Проявити силу волі й зробити вибір на користь довготермінового добробуту, а не одномоментного задоволення – дуже складно.
Розсудливість може працювати як на благо, так і на шкоду: наприклад, нам легко переконати себе в тому, що з’їсти морозиво чи придбати новий айфон замість того, щоб відкласти гроші на пенсію, – цілком нормальне рішення.
Покладаючись виключно на силу волі, люди, як правило, зазнають невдачу, особливо на фоні втоми чи стресу. Саме тому четверть американців відмовляються від своїх новорічних обіцянок ще до 8 січня.
Що таке самоконтроль
Самоконтроль виник для того, щоб ми могли підтримати соціальні зв’язки. Він не має ніякого відношення до пенсійного рахунку, дієті чи спокусі з’їсти зефір.
Упродовж тисячоліть виживання людини залежало від здатності встановлювати взаємовигідні відносини з іншими людьми. А для цього необхідно бути чесними, порядними та щедрими. Необхідно підтримувати інших людей, проявляти співчуття. Все це потребує самоконтроль.
Як працюють гордість, співчуття та вдячність
Гордість, співчуття та вдячність збільшують самоконтроль, змушуючи нас ставити в пріоритет майбутнє. Вони нівелюють те, що в економіці називається “тимчасовою перевагою”, що, відповідно, допомагає зробити вибір на користь броколі, а не морозива.
Ці емоції дозволяють змінювати бажання замість того, щоб боротися з ними. Крім того, вони цілюще впливають на організм: знижують частоту серцевих скорочень, покращують якість сну та зміцнюють імунітет.
Використовуючи термінологію Девіда Брукса, можна сказати, що ці емоції усувають дихотомію між прагненням жити “для резюме” (тобто будувати успішну кар’єру) і “для панегірика” (тобто залишити по собі добру пам’ять). Експерименти показують, що здатність до самоконтролю підвищується у два рази, коли люди відчувають почуття вдячності.
Гордість, вдячність та співчуття – не єдині корисні емоції, однак вони самі корисні з точки зору розвитку самоконтролю.
Одна суттєва відмінність цих емоцій від позитивних емоцій подібно радості полягає в тому, що вони безпосередньо пов’язані з соціальним життям. Радість же виникає не лише в результаті взаємодії з іншими людьми.
Гордість багатьом здається зайвою в цій тройці: вона перетворюється на самозакоханість, коли ми перебільшуємо свої здібности чи починаємо вважати, що хороші у всьому.
Секрет в тому, щоб відчувати гордість по відношенню тих вмінь, якими ви володієте чи якими намагаєтесь розвинути. Тоді вона може стати потужним джерелом мотивації: ви починаєте вдосконалювати навички, якими захоплюється оточення тобто розвивати те, що робить вас цінними для інших.
Однак потрібно вчитися гордиться малим, а не тільки тим, що ви змогли досягнути поставленої цілі.
1. Ведіть щоденник вдячності
Важливо звертати увагу на дрібниці. Навіть помірне почуття вдячності корисне. Думайте про тих, хто притримав для вас двері, підказав дорогу, поступився місцем в транспорті. Роздуми про подібні дрібниці кожен день підвищують рівень вдячності.
Дослідження показали, що люди з сильнішим почуттям вдячності демонструють вищий рівень самоконтролю.
2. Медитуйте й ставте себе на місце іншого
Що стосується співчуття, то розвинути його можливо двома шляхами. Перший – це медитації усвідомленості.
Численні експерименти підтверджують, що практика медитації підсилює відчуття співчуття до себе та оточення. Навіть 10-хвилинні щоденні заняття дають позитивні результати. Другий спосіб – вчитися розуміти чужу точку зору. Старайтесь хоча б раз на день ставити себе на місце іншої людини й співчувати їй.
3. Враховуйте, що емоції заразні
Якщо ви почнете відчувати емоції, люди, які вас оточують це відчують й стануть наслідувати вас. Тобто, якщо я бачу, що комусь сьогодні погано, і співчуваю цій людині, я постараюсь допомогти йому, а це, своєю чергою, викличе у неї почуття вдячності й бажання допомогти мені.
Дослідження Мартіна Новака із Гарвардського університету показують, що кінець кінцем у виграші виявляються ті люди, які довіряють іншим, співчувають їм й готові прийти на допомогу.
Це не означає, що потрібно бути наївним й продовжувати допомагати тим, хто постійно вас використовує. Однак в цілому це говорить про те, що чуйні, чесні й порядні люди виграють, оскільки вони здатні побувати міцні взаємозв’язки, засновані на взаємовиручці.
Ці емоції не тільки допомагають розвивати стресостійкість, яка дозволяє нам долати труднощі, однак й роблять нас великодушними – не володіючи цією якістю, важко залучити до себе людей й побудувати з ними відносини.
4. Пишіть листи собі майбутньому
Тут важливо те, що “я” в майбутньому – це реальна людина. І якщо я бачу, що ця людина сумна я співчуваю йому, то не стану купувати новий айфон, а краще відкладу гроші на пенсію. Діалог зі своїм майбутнім “я” робить ситуацію більш актуальною й допомагає розвити почуття співчуття до себе.
Наше суспільство занадто зосереджено на теперішньому. Люди хочуть все й прямо зараз – ось чому наш зовнішній борг росте, а інфраструктура продовжує руйнуватись.
Перш за все, кожна людина повинна навчитись жертвувати миттєвим задоволенням заради кращого майбутнього. Наприклад, для боротьби зі зміною клімату необхідно перейти на екологічно чисті джерела енергії й зменшувати свій вуглекислий слід.
Я можу вчиняти відповідально, однак якщо мій сусід та його друзі не готові поводити себе так само, то я виявляюсь в дурнях, бо планета все одно продовжує нагріватись.
Головне в співчутті – те, що воно не лише заставляє нас жертвувати чимось заради інших, однак й дозволяє по-новому подивитись на людей й вчить довіряти їм.
Чи підвищує це шанси на те, що нами захочуть скористатися? Якщо ми єдині, хто докладає зусилля, то, скоріше всього, так.
Однак якщо кожен член суспільства зможе розвити в собі почуття жалю, ми не будемо чекати підступу від іншої людини, а значить, станемо більш охоче допомагати людям, не боячись бути використаним.
За матеріалами: https://knife.media/social-emotions/
