Коли я дорослий, впевнений, маю свою сім’ю, роботу, несу відповідальність не лише за себе, а й за інших. А вночі відбувається дивна метаморфоза – в тобі ніби просинається внутрішня дитина, яка так емоційно реагує на нічні кошмари, що, прокинувшись, ти вже перестаєш вірити у власні сили, владу над ситуацією, спроможність вирішити прості побутові питання. Ти прокидаєшся в холодному поту, із очима, наповненими щойно пережитими жахіттями і відчуваєш себе вже не дорослим, а дитиною… Причиною такого стану є нічні кошмари. Вони різні: це може бути один сон, який постійно повторюється, різні ситуації із однаковим сюжетом… Мабуть, найперше, що варто зробити, це проаналізувати екологічність приміщення, де ви спите. Причиною кошмарів може стати банальна задуха не провітреного приміщення, несвіже повітря, незручне ліжко, подушка, матрац… По-друге – своє ставлення до сну. Його потрібно цінувати та шанувати, як помічника. Тут варто порахувати кількість годин, які ви виділяєте для сну, насиченість дня, вашу емоційну включеність у події дня, правильне харчування (переїдання на ніч також відноситься до групи ризику, яка провокує появу кошмарів). Виключивши попередні причини, можна перейти до психологічних. Отже, по-третє – кошмар може бути наслідком впливу невирішених проблем, а таким чином проблема ніби «вимагає» свого вирішення, робить спроби «достукатись» до нашої свідомості, можливо, вказати (чи підказати) правильний шлях. Можна здійснити аналіз власних способів відреагування тих ситуацій, які викликали емоційну реакцію – ймовірність нічного кошмару зростає у випадку, якщо реакція не була проявлена, а лише пригнічена, а тому таким способом відбувається пошук шляху для виходу із проблемної ситуації. У будь-якому випадку, сон, і те, що він нам приносить – є наслідком нашої діяльності, нашого ставлення до себе, інших… У момент, коли з’являється розуміння причини виникнення нічного жахіття – приходить і відповідь – чому воно було. І тоді вже не маленька дитина розуміє, усвідомлює, приймає рішення, а доросла, зріла особистість бере відповідальність за своє життя і все в ньому. До сну варто ставитись не як до фізіологічного процесу, а як до певного ритуалу, цінності, подарованої нам життям, яка дає відпочинок, перепрацювання проблем, вражень попереднього дня, підказки у правильності чи неправильності власних дій. Просто потрібно бути уважним. Ольга ПЕРЕПАДА Кандидат психологічних наук, психолог вищої кваліфікаційної категорії, соціальний працівник, м.Ватутіно