З дитинства всі покоління мають розуміння, що прибиратися вдома потрібно регулярно. Пил на меблях або підлозі викликає неприємні відчуття – неохайності та занедбаності. Однак окрім негативної емоційної реакції, пил може стати причиною цілком фізичних неприємних та небезпечних для здоров’я наслідків.
Побутовий пил є причиною алергічних реакцій – сухість шкіри, нежить, особливо від цього страждають діти. Навіть існує такий діагноз – побутова алергія.
Сьогодні, коли велика кількість людей перейшли на віддалену роботу, ця проблема ще більше загострилась. Чи безпечний пил, що знаходиться у вашому помешканні? На меблях, підлозі, дивані?
Крім того, глобальна урбанізація призвела до того, що люди проводять більше часу у приміщенні. Деякі підрахунки вказують на те, що ми проводимо у приміщенні до 90% свого часу. 1
Все навколо – джерела пилу.
З чого складається пил
Пил не відрізняється загадковим виглядом, однак це не дозволяє дорікати вченим за те, що вони не особливо добре його дослідили.
На основі проведених досліджень вчені з’ясували, що частка пилу, яка утворюється власне у вашому будинку, складає приблизно третину. При цьому її компоненти можуть відрізнятись, на це впливає особливості приміщення та його вік, мікроклімат, звички мешканців – шкідливі звички, частота прибирання, домашні тварини.
Тому можна сказати, що кожен має свій особливий пил. Пилова основа містить у собі клітини нашої шкіри, які відшарувались, лупу домашніх тварин та пилові кліщі, які все це споживають.
Разом з тим, пил в будинку має у своєму складі залишки комах та їжі, частки від килимів, одягу та постільної білизни.
Як пил впливає на кишківник
Кишківник впливає практично на все, що відбувається в нашому організмі, це стосується як здоров’я, так і настрою. І хоча здається, що пил до цього немає стосунку, це далеко від істини. Адже домашній пил є фомітом (переносником небезпечних й не дуже мікроорганізмів), який може змінювати склад бактерій в кишківнику.
Такий висновок отримали вчені на основні дослідження складу фекальних бактерій немовлят у віці 3 місяців, при цьому вони виявили значний збіг в мікробній спільності дитини й пилу з його будинку.
Існує версія, що людина та пил можуть «обмінюватися» бактеріями.
Шкідливі хімічні речовини у складі пилу
Як виявилось, пил завжди містить у своєму складі потенційно токсичні хімічні речовини.
В процесі одного дослідження у домашньому пилу виявили 45 токсичних хімічних речовин, десять із яких було виявлено у 90% зразків. Вчені відзначають, що речовини присутні в пилу на такому рівні, що ми випадково вдихаємо та їмо їх в невеликій кількості щодня. 2
В топ-10 входили вогнезахисні антипірени, включаючи канцерогенні антипірени TDCIPP та TPHP, який може впливати на репродуктивну та нервову систему. А також – фталати, які згідно з деякими дослідженнями були пов’язані з проблемами розвитку у дітей й порушенням гормонального фону.
Пилові кліщі
Це мікроскопічні комахи, які відносять до класу павукоподібних, харчуються пилом та виглядають як пил. Вони полюбляють тепле (близько 21 градуси) та вологе (близько 70%) середовище та можуть стати причиною виникнення у людини досить сильної алергічної реакції.
Це відбувається, коли ми вдихаємо продукти життєдіяльності пилових кліщів, а далі імунна система починає працювати в повну силу, виробляючи антитіла.
До симптомів алергії на пилового кліща відносять: чхання, нежить, свербіж та почервоніння очей, свербіж в носі та горлі, закладеність носа та кашель.
Грибок
Запилене приміщення є сприятливим для існування грибка. Його спори потрапляють в легені, під нігті, на шкіру та викликають інфекційні захворювання і зараження.
Що робити
- Обов’язково регулярно робіть вологе прибирання.
- Пилососити потрібно всі меблі – крісла, дивани, матраси.
- Постільну білизну потрібно прати у гарячій воді не рідше ніж один раз на тиждень і повністю його висушуйте.
Якщо ви відчуваєте погіршення симптомів вдома, особливо коли прибираєте та лягаєте спати, то варто про це розповісти алергологу.
За матеріалами:
https://theconversation.com/what-does-the-dust-in-your-home-mean-for-your-health-116565
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5989427/
-150x85.png)