Стрес може бути корисним, якщо ви знаєте, як його використовувати

Стрес може бути корисним, якщо ви знаєте, як його використовувати

Поведінкові психологи Алія та Томас Крам рекомендують не уникати усіма силами негативного впливу стресу на організм, а навчитись ефективно керувати ним. Для цього вони розробили спеціальну триступеневу систему, яка дозволяє правильно реагувати на пресинг та вивільнити творчий потенціал.

Грунтуючись на публікаціях в ЗМІ та висловлюваннях медиків про стрес та його негативний вплив на здоров'я, легко прийти до висновку, що стрес - це щось надзвичайно погано, чого варто уникати за будь-яку ціну. Однак у нас є інша точка зору. Ми полягаємо, що прагнення до життя без стресів викликає ще більшу напругу - проблеми наростають, і, не наважуюсь визнавати самі гострі з них, ми не можемо подолати їх. Згадайте части, коли ви переживали період особистісного чи професійного росту чи працювали найбільш результативно. Наприклад, коли вам вдалось перемогти в змаганнях по бігу, створити бізнес чи виростити дитину. Що мотивувало вас? Що підтримувало в вас запал? Можемо побитися об заклад, що ті часи були так чи інакше пов'язані з якимось стресом чи боротьбою.

У стресу є багато чудових властивостей. Він нагадує нам про наші цілі, пов'язує з самими непростими та важливими сторонами нашого життя.

Ми не стверджуємо, що тривалий стрес не приносить шкоди, ми маємо на увазі, що він може привнести неочікувану користь для особистого року. З роки, упродовж яких ми проводили семінари для лідерів, навчали медитації й східним єдиноборствам (Том), а також вели емпіричні дослідження в області психології (Алія), ми виявили, що люди, які знають про позитивний вплив стресу на самовдосконалення, показують найбільші показники в роботі та мають менше проблем зі здоров'ям, ніж ті, хто вважає, що стрес лише завдає збитків.

Базуючись на нашій роботі та дослідженнях поведінки керівників, студентів, "морських котиків" та професійних спортсменів, ми розробили підхід, який складається із трьох етапів, який дозволяє правильно реагувати на пресинг і, як ми вважаємо, може допомогти вам використовувати стрес для вивільнення творчого начала й мінімізувати його руйнівний вплив.

Крок 1. Подивіться на нього

Перший крок на шляху зміни вашої реакції на стрес - розпізнати її. Замість того, щоб заперечувати проблему чи фруструватись на ній, ми радимо назвати її якось позначити стрес, з яким ви зіштовхнулись. Наприклад, ви можете просто сказати собі: "Я хвилююсь через те, що у мого сина проблеми з успішністю в школі".  Або: "Я хвилююсь через наші показники в кінці року". Чи: "Я занепокоєна через діагноз, який нещодавно поставили моєму чоловікові".

Нейробіологічні дослідження Метта Лібермана показали, що від самого факту визнання стресу активність нашого мозку зміщується з автоматичних реактивних центрів в більш свідомі й цілеспрямовані зони. В нашому дослідженні учасникам сканували мозок й одночасно демонстрували зображення, які викликали негативні емоції. Коли їх просили розповісти як вони почуваються, нервова діяльність зміщувалась із мигдалеподібного тіла, яке керує емоціями, в префронтальну кору - ділянку мозку, як відповідає за свідоме й цілеспрямоване мислення. Іншими словами, рішуче визнання стресу зупинить вашу реакцію на підсвідомому рівні, дозволивши нам знайти кращу відповідь.

Люди, які сприймають стрес як руйнування, схильні занадто сильно реагувати на нього.

Ще одна причина, по якій варто визначити наявність стресу, складається в тому, що ухилення завжди контрпродуктивно. Наші дослідження проведені спільно з Пітером Саловеєм та Шоном Ачором, показали, що люди, які сприймали стрес як руйнування, або схильні занадто сильно реагувати на нього, або демонструють незначну реакцію, тоді як у тих, хто вважає, що стрес сприяє самовдосконаленню кортизолова реакція виражена слабкіше, вони більш схильні шукати рішення й зворотний зв'язок, що в довго строковій перспективі сприяє їх особистому росту.

Безоцінне усвідомлення та інші практики зосередження допоможуть вам зрозуміти, як ви реагуєте на пресинг, й скоректувати вашу реакцію. Кожна людина відкликається на стрес по-різному. У вас починає сильно битись серце? Напружуються м`язи? Чи ви належите до меншини, яка впадає в сонливість? Яка ваша психологічна реакція? Звинувачувати інших чи себе? Які ваші поведінкові реакції: ви весь час прокручуєте конфлікт в голові? Поспішаєте до холодильника? Якщо ви помічаєте ці реакції, то звільняєтесь від їх впливу, це допомагає вам перемикнути увагу на пошук продуктивної дії у відповідь.

Крок 2. Присвоюйте його

Щоб "присвоїти" стрес, в першу чергу необхідно зрозуміти, що з ваших значущих для вас речей давить на вас найбільше. Стрес вказує нам на щось важливе. Усвідомлення цього народжує позитивну мотивацію, бо в глибині душі ми знаємо, що важливі речі не завжди повинні даватися легко. Для того, щоб описати цей стан, ми використовуємо наступну метафору: "Це всього лиш холодна темна ніч на схилі Евересту". Навіть якщо ви ніколи не підіймалися на Еверест, ви можете собі уявити, що по дорозі на вершину ночі бувають холодними та темними. А чого ви очікували - що похід на Еверест буде нагадувати прогулянку в парку? Ви дійсно сподівались, що ростити дитину, керувати бізнесом, вести насичене життя буде легко? Привласнення стресу не означає, що холодні темні ночі зникнуть, однак їх буде легше переносити, коли ви знайдете розуміння та мотивацію.

"При підготовці морського спецзагону, - розповів нам колишній командир "морських котиків" Курт Кронін, - командири придумують ситуації, в яких набагато більше тиску, хаосу та динаміки, ніж в будь-якій бойовій ситуації, щоб підрозділи навчились концентруватись навіть в самих важких ситуаціях. Коли стрес під час тренування здається нестерпним, ми можемо "привласнити" його, знаючи, що, в решті решт, це був наш вибір - стати членом команди, яка може з успіхом виконувати будь-яку місію".

Крок 3. Використовуйте його

Щоб ви не думали, реакція організму на стрес потрібна зовсім не для позбавлення від хвилювань. Насправді еволюційна задача цієї реакції - викликати підвищену активність тіла та мозку, щоб допомоги нам мобілізуватись та справитись з проблемою. Коли тіло відчуває стрес, виділяються гормони дофамін та адреналін, які впливають на роботу мозку та всього організму. В нас загострюється увага, відбувається сплеск енергії. Хоча реакція на стрес іноді може спричинити шкоду, в багатьох випадках гормони, що виробляються при стресі, стимулюють зростання та вивільняють в організмі хімічні речовини, які оновлюють клітини, синтезують білки та підвищують імунітет, роблячи людину сильнішою та здоровішою. Дослідники називають це явище фізіологічним розквітом, та будь-який спортсмен чудово знає, що воно приносить свої плоди.

Таким чином, проблема полягає не в самій реакції на стрес, а в тому, як при приймаємо чи інтерпретуємо цю реакцію. Варто сприймати її як щось таке, що здатне принести користь. Дослідник Джеремі Джеймісон описав, як студентів просили переосмислити тривогу перед тестами, щоб досягти кращих результатів на екзаменах. Професор гарвардської бізнес-школи Елісон Вуд Брукс довела, що сприйняття тривоги як збудження може сприяти успішності перемов та виступів перед аудиторією.

І все ж не завжди зрозуміло, як краще використовувати стрес, особливо коли мова йде про довгострокові перспективи чи складні ситуації. Візьмемо, наприклад, тривалий конфлікт з чоловіком чи начальником, серйозні проблеми зі здоров'ям чи навіть смерть коханої людини. В цих випадках головне - не замкнутися на своєму горі. Сприйняття цих бід як невіддільної частини життя (бо нікому не вдається уникнути горя чи сердечних трав) може полегшити набуття психологічної стійкості, поглибити соціальні зв'язки, збагатити досвід, відкрити нові перспективи, а також навчити володіти ситуацією, цінити життя та визначати в ньому пріоритети.

Концепція "другого народження" вказує на те, що становлення великих лідерів відбувається під впливом травматичних подій їх життя.

Деякі вчені, які займаються вивченням лідерських якостей (найвідоміший з них - Абрахам Зелезник), звернулись до концепції Вільяма Джеймса про "друге народження", щоб довести, що становлення великих лідерів також відбувається під впливом подій їх життя, які травмують.

Це добре вивчили в морському спецзагоні в останні роки, коли кількість бойових місій збільшилась. Командувач Кронін недавно сказав нам: "Після декількох років бойових операцій, наступних одна за одною, кількість посттравматичних стресових розладів серед "морських котиків" продовжує рости. Вивчення посттравматичного синдрому, спроби зрозуміти, як його можна використати, переосмислення того, через що нам прийшлось пройти, і застосування цього досвіду в майбутньому виявились потужним засобом, який допомагає окремим людям, підрозділам та організаціям удосконалюватися не всупереч стресу, а завдяки йому".

Частіше за все ми не можемо переосмислити стрес як стимул для зростання й втрачаємо можливості використати отриманий досвід. Зрозуміло, не варто сприймати будь-який подразник як позитивний фактор; ми лише хочемо сказати, що ви можете використовувати свою реакцію на стрес, як потужний інструмент, який в майбутньому допоможе вам подолати труднощі.

За матеріалами: http://www.sobaka.ru/health/health/100370

110 0

Коментарі до статті