Як допомогти собі у разі ігрової залежності?

На жаль, поради на ряду таких як “просто припини” чи “навчись контролювати себе”, не працюють, інакше проблема залежності вирішувалась б сама по собі. Ігровий розлад, як і будь-який інший, контролювати самостійно вдається недовго – за обмеженням неминуче слідує зрив й ще більша мотивація.

Самотужки впоратись з залежністю складно, й тут важлива підтримка спеціалісті. Добре зарекомендувала себе когнітивно-поведінкова терапія, в рамках якої людина навчається відстежувати свої думки та почуття, справлятись з ними й змінювати поведінку, спрямовуючи її в конструктивне русло. Психоаналітичною терапією називають більш глибинну практику, в якій залежність розглядають як можливість заповнити внутрішню пустоту й спосіб швидкого самозаспокоєння. Терапію розділяють на індивідуальну й групову, однак на неї знадобиться час і безпосередньо бажання самої людини, що є обов’язковою умовою.

Втім, до перерахованих методик має сенс прибігати тим, чия ігрова залежність досягла дійсно небезпечних форм, фактично вписалась в графік й впливає на інші сфери життя. У випадку якщо ігри грають роль вашого улюбленого хобі, й ви не відчуваєте що вони якимось чином вам заважають, ви можете дослухатись до рекомендацій психолога Джона Грохала. Він пропонує скорочувати час, який ви проводите за відеоіграми:

  1.  фіксувати, коли ви починаєте й закінчуєте грати, щоб наприкінці неділі ви мали змогу порахувати, скільки годин пішло на це (але й заодне подумати, що можливо було б зробити за той самий час);
  2. встановіть таймер чи конкретний день, коли ви дозволяєте собі грати, – наприклад, коли ви зустрічаєтесь з друзями, – таким чином ваше захоплення точно не буде заважати соціалізації.
  3. фінансовий таймер – визначте яку суму щомісяця ви готові витрачати на ігри. Це дозволить вам уникнути боргів й буде слугувати додатковим джерелом мотивації, який змусить вас працювати старанніше;
  4. разом з тим ефективним є й метод “відкладеної винагороди”, коли ви спочатку займаєтесь чимось корисним й не дуже приємним (робочі завдання, прибирання, щоденні справи), а потім “заохочуйте” себе за це улюбленою справою. Перемикання на ігри буде непоганою альтернативною;
  5. В крайньому разі, щоб відірватись, можна подивитись стріми відеоігри (й паралельно роблять щось важливе).

Не всі люди здатні діагностувати у себе залежність такого роду. І тому велика кількість спроб їх родичів приречені на провал: допоки людина сама не звернеться за допомогою, робити щось всупереч її бажанню безглуздо.

Про користь ігор

Про те, що комп’ютерні ігри мають заспокійливий ефект, вперше дізнались на прикладі тетрису. В міру того, як розвивався геймплей та ускладнювались сюжети у віртуальних всесвітах, про винахід Олексія Пажитнова всі забули, однак саме його заведено вважати першою “електронною таблеткою” від посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

В результаті проведених медичних досліджень міжнародна група вчених під керівництвом Емілі Холмс встановила, що гра в кольоровий тетрис здатна попередити флешбеки – раптові спалахи хворобливих спогадів (один з розповсюджених симптомів ПТСР).

Те ж саме відбувається і з надмірно емоційними маленькими дітьми. Ігри-головоломки з простими правилами допомагають дітям покращити настрій та заспокоїтись. Наприклад, гра в Bejeweled 2 найсильніше змінила показники “фізичного стресу” (подібно того ж самого, що ми відчуваємо при панічній атаці на тілесному рівні): серцево-судинна система повернулась до звичайного ритму роботи, нормалізувався пульс.

Чи є користь від “дорослих” ігор.

Вони мають позитивний вплив на емоційний інтелект – здатність усвідомлювати, розуміти й в конструктивний спосіб виражати емоції.

Завдяки магнітно-резонансній томографії вдалось “заглянутись” в мозок гравців. Подібне дослідження було проведене вченими зі Стенфордського університету. В результаті досліджень було виявлено, що під час проходження гри відбувається постійна стимуляція двох областей мозку, які відповідають за мотивацію й бажання перемоги. Що саме цікаве, ті ж зони недостатньо активні у випадку клінічної депресії.

Можливо припустити, що люди в депресивний період (часто навіть неусвідомлений) можуть інтуїтивно обирати ігри як спосіб покращення свого стану. Це швидкий та ефективний метод – та ж формула дозволяє боротись і з іншими видами залежності.

Ігри можуть розвинути мислення й пам’ять – або ж загнати в замкнуте коло. Пам’ятайте про це, уникайте крайнощів, й проходьте пару рівнів в тетрісі.

За матеріалами: https://knife.media/game-addiction-myths/?utm_source=facebook.com&utm_medium=social