Весна – пора коли пробуджується усе навколо, від природи до людини. Як стверджують психологи, кожен із нас індивідуально реагує на її прихід. Дехто нарешті дочекавшись перших промінчиків весняного сонця, розпочинає активну діяльність, а інші піддаються зовсім протилежній поведінці. Поганий настрій, втома, відчуття самотності… Усе це є ознакою – весняної апатії. Як же вберегтися від цього незадовільного стану та відчувати себе по-справжньому щасливим, про це та не тільки ми поспілкувалися з психологом Ольгою Максименко.
Ольго, тривалий зимовий період нарешті завершився, розпочалася довгоочікувана весна. Душа прагне веселощів, різних радощів… але, на жаль, чомусь усе не так. душевний стан не радує, так якби хотілося, і усе не так. У чому ж може бути причина та, що допоможе розвіяти нудьгу?
– Варто, все ж таки зазначити, що весняну нудьгу відчувають далеко не всі. В дійсності багато людей щоденно наповнюються енергетично ранковими пробіжками, концертами в будинках місцевої творчості, а дехто й шопінгом, поповнюючи гардероб яскравими кольорами новесеньких кофтинок.
Головне розібратися в собі: чи то дійсно нудьга, чи щось інше. Нудьга – емоційне порушення. Нудьга за психологічним змістом являє відносно спокійне переживання працівником зниженого інтересу до роботи. Це пасивний стан, який характеризується зниженням трудової активності, бажанням відволіктися, поговорити. Важливо не сплутати нудьгу з виснаженістю, витісненою злістю на щось чи когось. Той самий «знижений інтерес», у найгіршому випадку, може бути наслідком посттравматичного стресового розладу, хронічного стресу, інформаційного стресу тощо.
Ольго, скажіть, будь ласка, чи може весняна апатія перерости у депресію?
– Власне консультація у психолога і є важливою, щоб зрозуміти з чим конкретно ми будемо працювати. Нудьга – часто маска більш глибоких прихованих травм. Це своєрідні психологічні «охоронці», які стоять біля входу замку, у якому десь далеко сховалася справжня виснажена, знервована частинка-принцеса. І якби довго ми не розважали анімацією охоронців, жонглювали перед ними м’ячиками, їхнє обличчя лишається незмінно нудьгуючим, і до принцеси нас не впустять – її смуток ми не змінимо. У такому випадку й до депресивного розладу не далеко. Нудьга не причина розладу особистості, це її наслідок.
Як варто правильно боротися із весняною хандрою, аби не зриватися на рідних та близьких?
– Вчитися власній психологічній гігієні. Розумітися на поведінкових моментах і їхній емоційній складовій. Якщо складно почуваєшся перші два-три дні – вже варто починати діяти; адже на цій стадії, можливо, ми боремося з нудьгою як такою. Якщо апатійний, фрустраційний стан триває понад два тижні, тут вже не все просто. І наші рекомендації, власне, будуть для такого 2-тижневого періоду нудьги.
Під час весняної апатії варто собі у чомусь відмовляти?
– Не варто відмовляти собі в щоденних радощах, якщо ці радощі чітко ваші: не мамині наставляння, не досвід колеги, не рекламні пропозиції і гадання на кавовій гущі, а лише ВІДВЕРТИЙ ДІАЛОГ ІЗ СОБОЮ. Бути у контакті з собою – це мистецтво психології. Тоді і львівський сирник у місцевій кав’ярні, і ароматне капучіно з ягідним каннолі будуть до душі, зігріють і піднімуть настрій. Справжнім дивом стане те, коли ви робитимете замовлення, купуватимете квитки до театру виключно самостійно, тобто влаштуєте ТВОРЧЕ ПОБАЧЕННЯ З СОБОЮ без дорікань. Таке цікаве побачення з собою психологи радять робити у періоди «нудьги» раз на тиждень, а той двічі.
Ольго, які б Ви дали поради нашим читачам щодо того, як потрібно себе налаштувати, саме зараз у цей, так званий перехідний період, аби не потрапити у полон – весняної хандри?
– Переглянете сфери свого життя. Час щось цікаве спланувати. Розпишіть кольоровими літерами, маркерами яку модель життя ви обираєте на кінець березня-квітеня. Які нові музичні композиції ви слухатимете, які нові вправи виконуватиме вранці, якою новою дорогою йтимете до роботи. Купіть додому щось таке, що стане символом піклування про себе: це може бути дерев’яна розчіска, срібна чайна ложка.
Тотемом піклування про себе може стати плющ у горщечку, який неодмінно треба поливати і доглядати. Якщо ці елементарні поради не допомагають, можливо ваш унікальний «акумулятор» показує 5 відсотків особистісного заряду енергією. І часто люди не вкладають цю «енергію» у дію (полити квітку, зробити вправи зранку – це дія, направлена у зовнішній світ), обираючи не віддавати, а навпаки – утримувати енергію (вимкнути батарею і почекати поки «ХТОСЬ, ДЕСЬ, ЯКОСЬ, піднесе підзарядку»). І тут кожен вирішує самостійно: вимикатися нудьгою чи вмикатися в нове життя.
