Як правильно розмовляти з дітьми та розуміти, про що вони дійсно думають

Як правильно розмовляти з дітьми та розуміти, про що вони дійсно думають

На які фрази варто звертати особливу увагу? Що робити, якщо вам нудно в черговий раз обговорювати той самий мультфільм? Як скласти уявну карту дитини? На ці та інші питання ви дізнаєтесь із тексту цієї статті, від психолога Найджел Латта.

Якщо ви не хочете отримати виразку чи гіпертензію, а також померти раніше часу, навчіться розмовляти зі своїми дітьми. Звичайно, всі батьки перекидаються парою фраз з дітьми, однак я маю на увазі інше. Звичайно ми просто час від часу говоримо щось дітям (в поганому настрою, інколи навіть кричимо), однак розмова з дітьми - це ключ до довшого, здорового та менш божевільного життя для всіх вас.

З багатьох причин дітям особливо потрібні люблячі та чуйні батьки, які здатні повноцінно спілкуватись. Структура мозку дітей формується в залежності від того, з чим вони зіштовхуються в навколишньому світі. Я думаю, це вам вже зрозуміло, однак я ще не сказав, чим це добре для вас.

Вплив нестачі спілкування

В основі всіх сімейних конфліктів і проблем полягає нестача спілкування.

Дуже часто в кабінет психологів приходять люди, які годинами можуть кричати один на одного. Однак, при цьому ніхто з них навіть не намагається почути щось, крім власного голосу. Якщо ви не готові спілкуватися з дітьми, ви прирікаєте себе на багаторічний конфлікт. А якщо ви думаєте, що ваші маленькі діти поводять себе дуже погано, дочекайтесь їх перехідного віку. Якщо фундамент, на якому побудована сім'я тріскався багато років, то на вас чекають тяжкі часи. Пубертатний період і без того досить тяжкий через фізіологію, не варто ускладнювати його й неповноцінним спілкуванням.

Однією із найважливіших навичок, яку необхідно опанувати дітям, є вміння справлятися зі своїми думками та почуттями. У дітей в надлишку і того й іншого, і, якщо вони не навчаться їх контролювати, їх чекають неприємності. При чому тяжко буде і вам, і самим дітям. Тому я прошу вас прислухатись до того, про що я говорю. Це здобута потом і кров'ю мудрість: якщо хочете зберегти розум, вам необхідно налагодити повноцінне спілкування зі своїми дітьми. Інакше будьте готові до довгих років стресу, суперечок, нервів та почуття провини. Закон джунглів свідчить: "З'їси, чи з'їдять тебе", а закон сім'ї такий: "Спілкуйся або чекай біду".

Іноді з ними нудно

Мабуть, ви відчуваєте себе поганими батьками, коли вам нудно з вашою дитиною. Однак, повірте мені, ви не самотні. Річ у тому, що світ дітей набагато менше нашого. Вони не так багато зробили й не так уже багато бачили, тому інколи вони зациклюються на речах, які здаються нам..., як би сказати більш коректно тривіальними до тупості.

Якщо час від часу вам нудно з дітьми, в цьому немає нічого поганого, це нормально. Коли вам нудно, краще за все влаштувати перерву та попросити дітей пограти самостійно.

Дар слухання

Варто чесно сказати, що не існує ніякого дару слухання. Ця назва була придумана лише для того, щоб ви прочитали цей розділ. Ніхто не очікує, що ви станете слухати абсолютно все, про що говорять ваші діти. Це неможливо хоча б тому, що вони говорять занадто багато. В основному це щось жаливо нецікаве чи зовсім незрозуміле. Звичайно, самі діти думають, що вони розповідають про щось дуже важливе та цікаве, однак дорослим їх балаканина здається нісенітницею. Як би ви не старались слухати уважно, рано чи пізно помітите, що киваєте на кожну їх фразу, автоматично повторюючи щось подібно: "Гмм... так...так...звичайно...правильно".

Якщо хтось стверджує, що слухає все, що говорять діти, він або великий брехун, або божевільний, або, що ще гірше, божевільний брехун.

Однак все ж намагайтесь не втрачати пильність. Коли діти дорослішають, вони можуть запитати у вас дозволу на те, що при здоровому глузді ви ніколи б не схвалили.

Слухати дітей - не означає просто мовчати, поки вони говорять. Навіть сама маленька дитина бачить, коли людина слухає, а коли вона просто мовчить. Важливо слухати дітей не тільки для того, щоб знати про їх думки та бажання. Коли ми уважно слухаємо дітей, вони розуміють, що дорослим цікаво і важливо те, про що діти говорять. Слухаючи дітей, ви заохочуєте їх розвивати навички спілкування.

Існує декілька секретів, які допоможуть вам слухати своїх дітей.

  • Приділіть їм всю свою увагу. Дивіться їм в очі та зосередьтесь на тому, що вони говорять. Показуйте свою зацікавленість за допомогою інтонації Ваша інтонація дуже важлива, вона повинна відповідати тому, що ви говорите. Якщо сказати: "Ось це так! Як цікаво!" голосом сповненим нудьги, ви нікого не обдурите.
  • Використовуйте жести та міміку. Виразно жестикулюйте й не соромтесь висловлювати емоції. Так діти побачать, що вам правда цікаво і приємно спілкуватись з ними. Діти люблять, коли ви розмахуєте руками й корчите гримаси, - спробуйте робити це, і ви побачите, як загоряться їх очі.
  • Ставте питання. Питання покажуть вашу зацікавленість та захопленість розмовою. Звичайно діти люблять, коли їм ставлять питання. Краще за все придумати питання, на які неможливо відповісти просто "так" чи "ні". Наприклад, краще запитати "Що ти робив сьогодні в школі?, а не "Сьогодні в школі все було добре?".
  • Повторюйте те, що говорять діти. Важливо не лише повторювати їх слова, але й копіювати почуття з якими вони це вимовляють. Вам потрібно стати дзеркалом для своїх дітей, щоб вони могли побачити себе вашими очима.
  • Хваліть дітей за те, як вони пояснюють різні речі. Дуже важливо показувати дітям, що вам подобається те, як вони говорять і пояснюють ту чи іншу ситуацію словами. Так вони відчувають впевненість у своїх навичках спілкування і надалі будуть краще висловлювати свої почуття та думки.

Звичайно, що ви не можете все це робити постійно. Можливо, це й не потрібно, інакше вам би довелося вмерти від виснаження, або збожеволіти, чи зробити те й інше. Ви не повинні слухати весь час, однак упродовж якогось часу необхідно послухати.

Дізнайтеся їх погляд на світ

Всі ми по-своєму сприймаємо світ і по-різному спілкуємось з оточенням. Навколо постійно щось відбувається, і неможливо кожну секунду усвідомлювати те що відбувається, тому що наш мозок сприймає всю інформацію згідно з деякими шаблонами. Це щось подібно до уявної карти навколишнього світу, яка допомагає нам вибрати як вчинити в тій чи іншій ситуації. Ми звіряємося з цією картою, щоб прокласти шлях через нескінченні події, які потребують від нас якихось дій. Уявна карта дає ілюзію передбаченості, тоді як все навколо є непередбачуваним. Однак важливо усвідомити, що уявна карта є суб'єктивним сприйняттям світу, а не реальним навколишнім світом. Уявна карта - це картина світу, створена на основі нашого життєвого досвіду. Якщо з дитинства ви звикли, що ніхто не звертає на вас увагу, коли вам сумно та погано, то в майбутньому це позначиться на ваших відносинах з оточенням.

Основна задача батьків прослідкувати за тим, як діти створюють свою уявну карту світу

Вона повинна бути якомога більш корисною для взаємодії з навколишнім світом. Ви коли-небудь замислювались над тим, чому ваша дитина майже завжди поводиться саме так і майже ніколи не поводиться інакше? Скоріше за все, така поведінка обумовлена його уявною картою світу. Хтось з дітей майже завжди шукає обхідний шлях, інші йдуть напролом. Одні хочуть все вивчати самостійно, інші ні на крок не відходять від батьків. Всі вони керуються складеною в їх головах картою світу.

Для того, шоб дізнатися про карту світу дітей можна, по-перше, прислуховуватись до того, що вони говорять про те що відбувається навколо, а по-друге, придивляйтесь до того, як вони себе поводять. Коли діти говорять, вони завжди вони показують свій погляд на світ. Якщо ви прислухаєтесь, то почуєте наприклад наступне:

- Чому я боюсь йти першим?

- Чому ти завжди така зла?

- Ніхто не грає зі мною?

- Це погано.

- Мені подобається ділитися з іншими.

- У мене веселі друзі.

Всі ці фрази багато що повідомляють про світовідчуття того, хто говорить. Всі вони щось дають вам для розуміння світу, в якому живе дитина: щось потішить вас, щось ні. Коли ви слухаєте дітей, звертайте особливу увагу на те, що звучить як правило, наприклад на фрази, в яких є чи передбачаються слова "завжди" та "ніколи". Ще акцентуйте увагу на описах інших людей, на таких фразах, як: "Вчителька хороша, тому що вона мені допомагає". З цього висловлювання можна зробити висновок, що для дитини допомагати іншим - це добре. А тепер проаналізуйте іншу фразу про ту ж вчительку: "Ненавиджу вчительку, тому що вона весь час каже, що я помиляюсь". Вона значить, що для дитини допомагати іншим - погано. В цілому, прислухуйтесь до того, що звучить як тверде переконання чи правило, яке допомагає прийняти правильне рішення.

Фраза "Ніхто не хоче грати зі мною" повідомляє про самотність дитини. В майбутньому вона може ще більше замкнутись в собі та віддалитись від оточення. 

Ще можна дізнатися про уявну карту дітей, якщо просто спостерігати за ними. Коли ми знаємо карту дитини, при необхідності ми можемо її підправити для того, щоб зробити зручнішою та ефективнішою.

На щастя, уявні карти в дитинстві виправляються легше, ніж в дорослому віці. Вони намальовані простим олівцем, а не чорнилами. Всі установки, які здаються вам невідповідними ("Мене ніхто не любить" чи "Не буду ризикувати, щоб не помилитись"), можна стерти й допомогти дитині намалювати нову карту.

Ви не зможете допомогти дітям стати більш щасливими та успішними, якщо не знаєте, яким вони бачать цей світ. Всі по-різному дивляться на світ, й ніхто не любить, коли їм хтось нав'язує своє світобачення. Це не подобається ні дорослим, ні дітям. Якщо ви погано себе почуваєте, а хтось говорить: "Що за дурість, а ну підбадьорюйся, відчуй себе краще", то це навряд чи спрацює. Скоріше за все, ви відчуєте лише роздратування. Теж саме відбувається і з дітьми. Однак якщо ви будете розуміти, як діти дивляться на світ, то можливо хоча б спробуєте допомогти їм пережити якісь труднощі. Однак спочатку потрібно зрозуміти їх картину світу, а потім вже діяти, відштовхуючись від цього.

За матеріалами: http://www.sobaka.ru/health/health/97162

113 0

Коментарі до статті