Як виявити рак прямої кишки

Як виявити рак прямої кишки

Колоректальний рак є четвертою за поширеністю причиною смерті в усьому світі. Проте, незважаючи на можливість виявляти це захворювання на ранніх стадіях, а також знаходити і видаляти потенційні передракові новоутворення (поліпи), показники скринінгу залишаються низькими (до 60%). Експерти зазначають, що люди повинні проводити регулярну діагностику злоякісної пухлини товстого кишечника і прямої кишки, починаючи з 50 років.

Скринінгові методи для виявлення раку

Колоноскопія вважається золотим стандартом скринінгу на колоректальний рак. Ця процедура передбачає огляд лікарем товстої кишки за допомогою колоноскопа – гнучкого зонду, обладнаного невеликою відеокамерою і лампочкою. Варто зауважити, що для отримання чіткого уявлення про стан стінок кишечника він повинен бути повністю порожнім.

Втім найкращим методом обстеження на початковому етапі залишається проба на кров у калі. Цю процедуру можна проводити за направленням лікаря або вдома. Якщо ж результат свідчить про відхилення показників від норми, потрібна колоноскопія для діагностування раку або видалення поліпів, щоб запобігти хворобі.

На даний час Управління з контролю за продуктами і ліками США ухвалило три типи скринінгових тестів на КРР, які можна проводити вдома:

гваякова проба: застосування хімічної речовини для виявлення прихованої крові у калі;
фекальний імунохімічний тест: використання антитіл для виявлення крові, що виділяється поліпами або злоякісною пухлиною прямої кишки;
багатоцільовий ДНК-тест: виявлення слідової кількості крові та ДНК ракових клітин у калі.

Усі ці тести передбачають наступне: за допомогою спеціального набору слід зібрати зразок фекалій вдома та відправити на аналіз. Попереднє очищення кишечника, як при колоноскопії, не потрібне. Тести можна використовувати без призначення лікаря, але вони поки що достатньо не вивчені і не стандартизовані.

Плюси і мінуси тестів

Вчені зазначають, що наведені вище домашні тести є ефективним першим кроком для пацієнтів із низьким ризиком патології. Проте при їхньому проведенні можна не виявити поліпи.

Фекальний імунохімічний тест використовується вже близько 10 років. Його варто проводити щорічно (якщо рак або поліп не кровоточать на момент тестування). Колоноскопія ж рекомендована раз на 10 років для пацієнтів із низьким ризиком хвороби. Цей тест виявляє рак із точністю до 79%, за 5% помилково-позитивних результатів, що потребує виконання колоноскопії для уточнення діагнозу.

Багатоцільовий ДНК-тест виявляє рак із точністю до 92%. Проте у 14% випадків отримують помилково-позитивний результат. Фахівці у галузі охорони здоров’я рекомендують повторювати процедуру кожні 1-3 роки.

Гваякова проба використовується протягом багатьох років для виявлення мікроскопічної прихованої крові у калі. Вона менш точна, ніж попередні тести, і дозволяє діагностувати 20-50% випадків раку. Сьогодні цей тест має обмежене застосування.

При прийнятті рішення щодо оптимального методу для виявлення колоректального раку потрібно обговорити з лікарем усі ризики та переваги. У разі простого занепокоєння та наявності якихось симптомів, що турбують, можна почати із простіших аналізів. Для людей із підвищеним ризиком розвитку хвороби (зазвичай до 80 років) необхідне проведення колоноскопії. Але головне – не ігнорувати ймовірність розвитку раку товстої кишки і проходити регулярне обстеження в лікаря.

За матеріалами www.health.harvard.edu

109 0

Коментарі до статті