Всеукраїнське багатоцентрове обсерваційне дослідження ВЕСНА (ВивчЕння харчових звичок, Споживання напоїв, факторів ризику та стану здоров’я НАселення України) мало на меті з’ясувати, що їдять та п’ють українці, а також інші аспекти нашого способу життя. Про це говоримо з головним дослідником, завідувачем кафедри сімейної медицини НМУ імені О. О. Богомольця, головою правління ВГО «Асоціація превентивної та антиейджинг медицини», доктором медичних наук Ольгою БАРНОЮ.
– Ольго Миколаївно, як виникла ідея провести дослідження ВЕСНА та хто взяв активну участь у її реалізації?
– Назва дослідження говорить саме за себе: весна була рання, хотілося чогось радісного і світлого після холодної зими, і виникла ідея провести дослідження, в основу якого були б закладені медичні проблеми, але не пов’язані з медикаментами. Дослідження було проведено силами ВГО «Асоціація превентивної та антиейджинг медицини» за підтримки кафедр сімейної медицини декількох вищих медичних закладів України. Велику частину роботи виконали співробітники кафедри сімейної медицини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, а також Тернопільського державного медичного університету, Харківського національного медичного університету, Одеського національного медичного університету і Буковинського медичного державного університету. Активно нас підтримали центри здоров’я, зокрема Волинський обласний центр здоров’я та Херсонський обласний центр здоров’я і спортивної медицини.
– За інформацією ВООЗ, хронічні неінфекційні захворювання обігнали інфекційні хвороби в якості основної причини смертності у світі. Чи можна стверджувати, що головними причинами розвитку цих захворювань є фактори, пов’язані зі способом життя?
– Дійсно, загальновідомим є той факт, що саме від способу життя більш ніж на 50% залежить здоров’я населення. Основними складовими нездорового способу життя є куріння, надмірна вага тіла, незбалансоване харчування і надмірне вживання алкоголю, що в свою чергу призводить до серцево-судинних захворювань, захворювань на рак та цукровий діабет.
– У ВООЗ навіть назвали цю тенденцією набагато більшою загрозою для здоров’я населення, ніж будь-яка відома людям епідемія. Яка ж ситуація в Україні?
– Українці переважно налаштовані позитивно: більше половини опитуваних вважають, що ведуть здоровий спосіб життя і що стан їхнього здоров’я в цілому хороший. Але як виявилося, майже кожен третій респондент не займається жодним видом фізичної активності – а це чимало! Приємно порадувала молодь: вони менше курять і вживають алкоголь, більше займаються спортом і вживають рідини та частіше дотримуються принципів так званого «дробного харчування». Це результат більшої інформованості цієї вікової категорії та слідування моді, адже у молоді, яка прагне постійного розвитку, формується взаємозв’язок між здоровим способом життя і успіхом. А от ситуація із більш старшим поколінням не така обнадійлива – вони здебільшого керуються власним досвідом, який не завжди відповідає реаліям сучасного життя. Старші люди часто перебувають у стані відносної соціальної ізоляції, тому дуже важливо постійно інформувати їх про необхідність регулярних фізичних навантажень, правильного харчування і гідратації.
– Багато хто з них напевно вважає, що здоровий спосіб життя – це дорого і важко…
– Наше дослідження показало, що українці дуже мало вживають корисних і недорогих продуктів харчування: так, частка буряка і редису у споживацькій корзині склала лише 3%, зелені і цибулі – 2 %, часнику – 0.7 %, а редьки взагалі 0.1 %! Кинути курити – це просто прекрасна економія, а якщо немає грошей на фітнес-клуб – завжди можна почати бігати чи робити ранкову гімнастику перед роботою. До того ж профілактика завжди дешевша за лікування.
– А як щодо статевих відмінностей? Хто активніше дбає про своє здоров’я – чоловіки чи жінки?
– Наші чоловіки виявились дуже самовпевненими: вони краще оцінюють стан свого здоров’я, хоча насправді ведуть менш здоровий спосіб життя. Також вони вдвічі більше курять і менше вживають рідини, ніж особи прекрасної статі. Це викликає занепокоєння, адже чоловіки мають вищий ризик розвитку хронічних неінфекційних захворювань, особливо серцево-судинних захворювань, і їм обов’язково потрібно не лише ретельно дотримуватися здорового способу життя, а й регулярно проходити скринінги (комплекс найпростіших обстежень), щоб вчасно виявити патологічний стан. Тому звертаюся до жінок: дбайте про своїх чоловіків, вони насправді дуже вразливі.
– Одним із важливих аспектів дослідження була гідратація – чи достатньо українці вживають рідини?
– Як виявилося, у населення України існує дуже мало об’єктивної інформації стосовно питання гідратації. Для того щоб оцінити, наскільки правильно респонденти вживають рідину, було взято за основу еталонні дані Європейського відомства з безпеки харчових продуктів (EFSA). Згідно з цими нормами, жінки мають вживати 2 л рідини, а чоловіки 2.5 л. Варто зауважити, що під рідиною мається на увазі не лише вода, а й інші напої та їжа. Із їжею до організму надходить 20% рідини. Тобто саме випивати жінки мають не менше 1.6 л, а чоловіки 2 л на добу. Середній показник вживання рідини по Україні складає 1440 мл, що є дещо меншим за рекомендований, тому корисною є звичка завжди мати під рукою пляшку води.
Бесіду вела Галина Теличук,
спеціально для «Живи Активно!».
Також читайте Зовнішні ознаки зневоднення організму
