Вчені дослідили, хто пам’ятає свої сни

 Підвищена активність у ділянці  скронево-тім’яного переходу і  медіальній префронтальній корі  може сприяти виникненню    психічних образів та/або  відкладанню сновидінь у пам’яті.

 Перрін Рубі (Perrine Ruby) та його    колеги з Ліонського неврологічного  дослідницького центру (Франція)  дізнавалися, які ділянки мозку  відрізняють людей, які згадують свої  сновидіння, і які – ні. Вони  застосовували позитронно-емісійну  томографію (ПЕТ) для вимірювання  спонтанної активності мозку 41  добровольців під час неспання і сну.

 Добровольців рандомізували на дві  групи: 21 учасник, який чудово  пам’ятав свої сновидіння після  пробудження в середньому 5,2 разу  на тиждень вранці, і 20 учасників, які  могли згадати в середньому лише 2  сновидіння на місяць. Ті, хто  пам’ятав свої сновидіння як під час  неспання, так і під час сну,  демонстрували сильнішу спонтанну  активність мозку в медіальній  префронтальній корі (mPFC) і в  скронево-тім’яному переході (TPJ) −  ділянках мозку, що відповідають за увагу та концентрацію на зовнішніх подразниках. Підвищена активність у ділянці скронево-тім’яного переходу і медіальній префронтальній корі може сприяти виникненню психічних образів та/або відкладанню сновидінь у пам’яті. Дослідники зазначили, що через «підвищену активністю в ділянці скронево-тім’яного переходу ці люди сильніше реагують на зовнішні подразники, що сприяє пробудженню протягом ночі, тому ці ділянки можуть сприяти кращому відкладанню сновидінь у пам’яті».

Eichenlaub J.-B., Nicolas A., Daltrozzo J. et al. Resting Brain Activity Varies with Dream Recall Frequency Between Subjects // Neuropsychopharmacology. – 16 Jan 2014.

Ілюстрація – Сальвадор Далі