Одна з можливих причин виникнення блювоти у дітей – ацетонемічний синдром. Це сукупність симптомів, обумовлених підвищенням концентрації в плазмі крові кетонових тіл, що зустрічається переважно в дитячому віці та проявляється повторними епізодами блювання. Блювота у дітей.
Педіатр, лікар приймального відділення
Рівненська обласна дитяча лікарня
Це не окрема хвороба – це синдром, який свідчить про те, що в організмі дитини «закінчилась» глюкоза, яка є основним джерелом енергії! Тобто, є глюкоза – немає ацетону.
Ця тема жваво обговорюється серед батьків, пропоную розібратись у механізмі виникнення проблеми.
Блювота у дітей
Всім клітинам та тканинам нашого організму для існування потрібна енергія – вона називається глюкоза. У дорослих людей її достатньо, а у наших діток мало, і ці малі запаси можуть бути витрачені за лічені години. В момент, коли цей запас глюкози закінчується, у роботу включається альтернативне джерело енергії – розщеплюються жири і саме тоді починають виробляться кетонові тіла.
Отже, можна зробити висновок, що при втраті глюкози розпочинається енергетичний голод в організмі дитини.
Причиною такого стану може бути :
Недотримання вуглеводів з продуктами харчування (знижений апетит, голодування, без вуглеводної дієти та ін.)
Запальні захворювання ротоглотки (больові відчуття в ротовій порожнині, стоматит, хейліт, фаринготонзиліт та ін.)
Стани, які супроводжуються гарячкою та зневодненням організму (ГРЗ, грип, отит, пневмонія та ін.)
При декомпенсації ЦД – діабетичний кетоацидоз.
Характерні симптоми:
- Запах ацетону у видихуваному повітрі ( «прілих яблук»).
- Загальна слабкість, сонливість, неспокій
- Нудота / рясне блювання – оскільки кетонові тіла подразнюють центр блювання у головному мозку.
- Кетонурія ( підвищення кетонових тіл у сечі) можна визначити у домашніх умовах (тест – смужки).
- Біль у ділянці живота, діарея.
Як позбутись такого стану та запобігти госпіталізації дитини?
Все дуже просто – якщо ви помітили у дитини такі симптоми – телефонуйте сімейному лікарю, він визначить оптимальне лікування. Перше місце займає оральна регідратація, яка відіграє суттєву роль при ацетонемічному синдромі.
Ні в якому разі не потрібно залишати дитину якщо вона заснула та довго спить, не їсть, бо немає апетиту, або вона у нас не любить пити воду (не любить – бо не даєте!) – це їй не допоможе у боротьбі з синдромом, а навпаки нашкодить!
Тому що на першому місці знаходиться відпоювання. Дитині потрібно дати випити щось солодке – чай, компот з сухофруктів або підсолоджену воду. Для цього потрібно взяти ампулу 40% глюкози 20 мл та розвести у склянці води або без розведення з ложки (дітям від 3 років, до 3 років – чиста вода та засоби ОРТ).
Це саме той випадок коли дитині потрібно дати цукерку чи солодке пиття – для швидкого поновлення запасів глюкози!
Якщо блювання не припиняється, можна використовувати протиблювотні засоби, але тільки за рекомендацією лікаря! Також використовуємо спеціальні препарати для нормалізації кислотно–лужного балансу, відновлення солей та мікроелементів.
Правильне проведення оральної регідратації (ОРТ):
Якщо у вас грудна дитина – якомога частіше прикладати до грудей, якщо випитий об`єм молока провокує блювання – зменшуємо тривалість годування, але збільшуємо їх частоту.
Діткам на штучному вигодовуванні – за таким принципом як і природнім. Зменшуємо на 10-15 мл суміші, але годуємо частіше.
Якщо після проведених перших заходів зберігаються ознаки зневоднення, слід дотримуватися наступної схеми:
- < 6 кг (до 4 міс) – 200 – 450 мл
- 6-10 кг (4-12 міс) – 450 – 800 мл
- 10-12 кг ( 12-2 р.) – 800 – 960 мл
- 12-19 кг (2-5 р) – 960 – 1600 мл
- далі 75 мл/кг маси тіла
Велика кількість випитої рідини автоматично скорочує шлунок і навпаки провокує блювання, саме тому потрібно давати пити часто, але маленькими порціями – 2-5-10 мл водички кожні 5 хв. Також важливо не використовувати куповані соки, газовані напої, тому що в таких розчинах багато вуглеводів та мало натрію, а це навпаки призводить до посилення втрати рідини організмом.
Коли непокоїтись та викликати швидку допомогу:
- Рясне блювання
- Дитину неможливо напоїти часто та дробно
- У блювотних масах домішки темного кольору, схожі на кров
- Підвищення температури тіла вище 39С
- Важкість дихання
- Різкий, неспинний біль у ділянці живота
- Загальний стан наближений до непритомності – постійно спить, блідість шкірних покривів з ціанозним відтінком, запах ацетону на відстані
- Зниження діурезу
- Сухість шкірних покривів, навколо губ, плаче без сліз
Рекомендую батькам зберігати спокій, відповідально ставитись до здоров`я вашої дитини, не потрібно налаштовуватись на погані ситуації. Якщо за певних обставин ви не можете виконувати рекомендації сімейного лікаря, варто звернутись на стаціонарне лікування до кваліфікованих спеціалістів.
Якщо протягом 2-3 днів вам не вдається справитись самостійно, негайно звертайтесь до лікарні. Краще лікувати захворювання на ранніх етапах, ніж лікувати складні наслідки.
Не варто дослухатися порад сусідки / баби / діда, бо їм це допомогло, кожен організм індивідуальний, пам’ятайте про це! Найкраще негайно звернутись до кваліфікованих спеціалістів за якісним, доказовим лікуванням в умовах стаціонару!
Випадок з практики:
Звертаються батьки зі скаргами: рясне блювання, запах ацетону з ротової порожнини, гарячка, дитина в’яла, постійно спить, знижений апетит, блідість шкірних покривів, сухість у ротовій порожнині та навколо губ.
Лікували амбулаторно: жарознижувальні та протиблювотні засоби, вода, дієта, але таке лікування виявилося неефективним, всі препарати дитина повертала.
На момент огляду у лікарні: загальний стан середнього ступеня важкості, зумовлений інтоксикаційним синдромом. Дитина гарячкує, зневоднена, сухість шкірних покривів, знижений діурез, шкірні покриви з мармуровим відтінком.
Внаслідок некоректного та несвоєчасного підходу до лікування дитина госпіталізована на стаціонарне лікування.
-150x85.png)