Ця лісова ягода — темно-синя, майже чорна, наче огорнута туманцем — стала звичним лакомством навіть у місцевостях, де раніше була екзотичною. І однією з улюблених — за смак і корисність.
Чорниця (афина, яфина, борівка або ж просто ягода; лат. Vaccinium myrtillus) зазвичай достигає наприкінці червня — на початку липня, але цього року перші врожаї почали збирати тижні на два раніше. Саме сезон і наїстися свіжих ягід, і на зиму запастись.
Чорниця: склад
В ягодах чорниці 84% води, 12,5% вуглеводів, решта 3,5% — білки, жири, клітковина і мінеральні речовини. Корисність її, зокрема, зумовлюють:
- дубильні речовини (галлокатехін, епікатехін, епігаллокатехін);
- органічні кислоти (хлорогенова, галова, бурштинова, бензойна, винна, лимонна, молочна, оцтова, хінна, щавлева, яблучна);
- моно- і полісахариди (глюкоза, фруктоза, сахароза, клітковина, пектин);
- жирні кислоти;
- флавоноїди і антиоксиданти (антоціани, катехіни, лейкоантоціани, сапоніни);
- вітаміни й вітаміноподібні речовини (аскорбінова кислота, каротин, вітаміни групи В, рутин);
- макро- і мікроелементи (натрій, калій, кальцій, магній, фосфор, залізо, марганець, йод, хлор, сірка).
Низька калорійність ягоди — 44/ 100 г — робить її привабливою для охочих схуднути.
Властивості чорниці
Дубильні речовини в’яжуть, тому вживання чорниці нормалізує стан слизових оболонок і ранових поверхонь. Концентрація дубильних речовин збільшується в сухих ягодах.
Органічні кислоти придушують гнильні і бродильні процеси в кишечнику — нормалізується його мікрофлора. Чорниця помічна при діареї. Це безпечна і швидка допомога при розладах шлунка в дітей. Щоденне вживання свіжої чорниці в сезон збільшить кількість корисних бактерій у кишечнику.
Пектин зв’язує солі важких металів і справляє дезінтоксикаційну дію на організм.
Клітковина вбирає токсичні речовини з кишечника, таким чином очищаючи його, знижує швидкість всмоктування простих вуглеводів і холестерину, утримує в кишечнику воду і стимулює моторику кишкових стінок.
Жирні кислоти, представлені моно- і поліненасиченими омега-3-жирними кислотами, покращують кров, дають антиоксидантний ефект, зменшують рівень холестерину в крові, чинять гіпотензивну і протизапальну дію. (Є дані, що в цілій ягоді вони присутні лише в залишковій кількості, на відміну від переробленої за спеціальною технологією в пасту, коли перетираються шкірка й зернятка.)
Білки є джерелом незамінних амінокислот для людського організму.
Учені з Університету Східної Фінляндії, експериментуючи на мишах, дійшли висновку, що чорниці сприяють подоланню негативних наслідків нездорового харчування — гальмують запальні процеси в клітинах організму (а це запобігання діабету другого типу, захворюванням серця, гіпертонії й інсульту), знижують артеріальний тиск. Такий вплив автори дослідження пов’язують з поліфенолами, зокрема антоціанами — пігментами, які забезпечують чорниці характерний колір.
Своєю чергою дослідження в США показали, що чорниця (як і журавлина) містить компоненти, які не дають бактеріям закріплюватися на стінках сечового міхура і розмножуватися. Особливо відзначено дію проти бактерії E. coli, що викликає інфекції сечовивідної системи.
Ще вважається, що різновид флавоноїдів, які містить чорниця, справляючи антисклеротичну дію, цілюще впливає на стан судин, отже на когнітивну (пізнавальну) здатність.
Відзначено також їхній позитивний вплив на кровотік сітківки ока. Це дало підстави для використання сухого екстракту чорниці у виготовленні лікарських препаратів і БАДів для поліпшення зору (зауважимо, однак: рекламу подібних засобів належить сприймати не беззастережно). І ще цікаво: відомості про те, що чорничним джемом підтримували нічний зір англійських пілотів у роки Другої світової війни, були перевірені вже в 2000-х за участю американських льотчиків — і ці експерименти чудодійного впливу «спеціального варення», на жаль, не підтвердили.
Для здоров’я очей дорослої людини нормою вважається щоденне надходження з продуктами харчування 50–150 мг антоціанів. Така кількість цих речовин міститься в 15–20 г свіжої чорниці.
У науковій літературі є відомості про профілактичний протираковий ефект антиоксидантів чорничного екстракту. Такі містяться також в ягодах ожини, синьому винограді, редисці, червоних яблуках, але найвища концентрація їх — саме у чорниці.
Сапоніни цієї ягоди справляють муколітичну (відхаркувальну), сечогінну, гіпохолестеринемічну (тобто знижують рівень холестерину), седативну (заспокійливу) дію, полегшують засвоєння певних комбінацій ліків.
Вітаміни й мінеральні речовини стимулюють імунітет, нормалізують обмін речовин, підтримують електролітний баланс рідин людського організму.
Чорниця — лідер із вмісту марганцю, який бере участь у формуванні кісткової і сполучної тканин, забезпечує нормальне функціонування статевої, нервової і кровоносної систем. Вона богата на вітамін С, що допомагає боротися зі старінням, містить багато заліза, отже корисна в профілактиці й лікуванні анемії.
Вітчизняна доказова медицина свідчить на користь чорниці.
Новітні, протягом останніх років, дослідження впливу складників чорниці на людський організм (щоправда, у вигляді пасти) проводили спеціалісти декількох провідних державних установ — Інституту геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска НАМНУ, Інституту стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМНУ, Інституту очних захворювань і тканинної терапії ім В. П. Філатова НАМНУ, Інституту проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМНУ. І всі, в залежності від профільного вивчення, зробили позитивний висновок щодо використання дивної ягоди як профілактичного або ж ад’ювантного (допоміжного) терапевтичного засобу в лікування основного захворювання — цукрового діабету, ожиріння, токсичного гепатиту, кишкового дисбіозу, ішемічної хвороби серця, ряду очних хвороб.
Отже, чорниця має бути невід’ємною частиною нашого харчового раціону — 215 г свіжих ягід щоденно, радять лікарі.
Словом, не ягода — золото. Недарма їй поставили пам’ятник в Україні. Його спорудили в закарпатських Боржавських долинах, у селі Гукливе, яке місцеві мешканці називають столицею яфині.
Обережно: чорниця!
Але… Може вона й нашкодити. Заборонено вживати її хворим на сечокам’яну хворобу або панкреатит (через вміст щавлевої кислоти). У деяких людей може бути харчова алергія на компоненти ягід. Нарешті, споживати можна тільки чорницю з екологічно чистої місцевості, оскільки вона здатна накопичувати в собі шкідливі речовини, зокрема важкі метали. Це пояснюється особливостями ягоди: тонка шкірка легкопроникна для радіаційного ураження, адже цезій (один з елементів, який формує радіаційний фон) — водорозчинний, тому легко переходить з грунту в рослини. Потрапляючи в організм, радіоактивні речовини накопичуються, а з часом вражають кісткову тканину, призводять до порушення внутрішньоклітинних процесів. Відтак збільшується ризик онкологічних захворювань. Отже — пильнуйте!
Купити й з’їсти. А ще?
Як вибрати? Звертайте увагу, щоб ягідки були сухі й недрібні, мали однорідний темний колір. Якщо на них є сизий наліт, значить така ягода недавно зірвана і не була перемішана з різних посудин. Не повинно бути кислого запаху — це ознака псування. Спробуйте кілька ягід — вони не мають гірчити. Гіркота може з’являтися при потраплянні в масі ягід жимолості, що має гіркуватий смак, або при псуванні зібраної чорниці.
Корисні властивості в певному обсязі зберігаються лише в свіжих ягодах. За ними слідує сік-фреш, а вже потім — чорниця, перетерта з цукром (1:1).
На зиму чорницю можна заморозити (цілою або перетерти з цукром) чи висушити. Якщо зварити з неї варення, вітаміни зруйнуються. Але корисніть для шлунково-кишкового тракту зберігається і в такому продукті. Взагалі ж, заготовляючи ягоди на зиму слід мінімізувати їхній контакт з киснем в процесі переробки (так збережуться поліфеноли). І це стосується не лише чорниці.
