Чи можна вживати цукор діабетикам?

Через те, що в назві хвороби фігурує слово «цукровий», чимало людей вважає, що на діабет захворюють ті, хто вживає багато цукру. Але дві ложки цукру, які здорова людина без надмірної ваги кладе в чай, аж ніяк не наближають її до ендокринної хвороби. Насправді недуга, зокрема, цукровий діабет другого типу, найбільше загрожує тим, хто має значну зайву вагу або ожиріння, а також генетично схильний до виникнення хвороби.

Цукровий діабет – захворювання, яке характеризується первинним порушенням обміну вуглеводів і пов’язаними з ним порушеннями обміну білків, жирів, води та мінеральних солей.

Коли люди почали вживати цукор?

Люди навчилися робити твердий цукор близько тисячі років тому. Отримували його з цукрової тростини, батьківщиною якої є Індія, Китай та острові Океанії.

На наших теренах традиційно підсолоджували своє життя медом, солодким соком клену, берези та липи, варили солод. Цукор був лише імпортний і дуже дорогий, вживали його рідко. Наприкінці XVIII століття в Росії та Німеччині для отримання цукру почали використовувати цукровий буряк. Нині практично половина цукру, який вживають в усьому світі, виробляється саме з буряка. Звичний нам столовий цукор – це сахароза.

Які ще існують види цукру?

Цукор міститься в багатьох продуктах, які ми вживаємо. Наприклад, глюкозу містить сік винограду та багато фруктів. А ще глюкоза є в крові людини. Вона дуже важлива для життєдіяльності людського організму, адже м’язи працюють здебільшого завдяки енергії, яка виділяється при окисленні глюкози.

Існує також фруктоза – так званий плодовий цукор, його містять солодкі плоди і мед. Фруктоза втричі солодша за глюкозу. На відміну від глюкози, фруктоза не поглинається інсулінозалежними тканинами і метаболізується клітинами печінки. Перевагою фруктози є те, що вона дозволяє досягти солодкого смаку при використанні дуже невеликих порцій. За калорійністю фруктоза схожа на звичайний цукор, але солодша майже вдвічі. Дієтологи вважають фруктозу натуральним замінником цукру.

Існує також молочний цукор – лактоза. Її отримують із сироватки молока. Лактоза дуже важлива для процесів виробництва молочних продуктів. Під дією заквасок та ферментів, які вводяться в молоко, лактоза бродить і утворює різні сполуки, важливі для кінцевого продукту. Як підсолоджувач її не використовують.

Мальтоза – ще один вид цукру, його отримують із солоду, тобто пророслих зерен ячменю, жита та інших зернових. Мальтоза легко розчиняється у воді, є інгредієнтом деяких сортів пива.

Чи можна вживати цукор діабетикам?

Глюкоза – дуже важливе слово для всіх діабетиків. Показник глюкози в крові – це швидкий спосіб дізнатися ступінь контролю недуги. Норма для будь-якого віку становить 3,3-5,5 ммоль/л. Вимірювання треба проводити натще. Сахароза, яку діабетик отримує в щоденному раціоні, належить до швидкозасвоюваних вуглеводів, тому може значно підвищувати показник глюкози в крові. Саме тому при цукровому діабеті рекомендується використовувати цукрозамінники.

Один із них – фруктоза. Її засвоєння не потребує інсуліну, але є дані, що навіть вона підвищує показник цукру в крові діабетиків. Фруктоза така ж калорійна, як і сахароза, але значно солодша, тому вважається, що хворий на діабет вживає менше калорій.

Своєю чергою, лактоза не використовується як столовий цукор, але існують певні обмеження щодо її вживання, зокрема, для людей, організм яких її не засвоює. При непереносимості лактози після вживання молочних продуктів виникають порушення травлення, проноси, біль у животі, здуття, нудота. У Західній Європі непереносність лактози мають 10-20% населення, а в деяких країнах Азії – до 90% мешканців.

Для того, щоб розщеплювати мальтозу, організму потрібен фермент під назвою амілаза. Якщо він внаслідок генетичних причин відсутній, формується непереносність мальтози, досить важке захворювання, яке вимагає виключення з раціону багатьох продуктів. Якщо цукровий діабет не супроводжується непереносністю лактози чи мальтози, обмежувати вживання продуктів із їх вмістом не потрібно. Крім того, як цукрозамінник діабетики можуть застосовувати стевію – рослину, з якої роблять дієтичний підсолоджувач.

Також читайте “Як відрізнити харчову непероносимість від алергії?”