Ходьба - простий рецепт розвитку креативності на думку письменників та вчених

Ходьба - простий рецепт розвитку креативності на думку письменників та вчених

Для того, щоб звільнити свою увагу, згенерувати пару нових ідей та війти в потрібний ритм роздумів варто лише просто прогулятись. Відомі письменники не нехтували цим інструментом, а сучасні дослідження пояснюють, чому він такий ефективний.

Ходьба як ключ до відомих романів

В різдвяному випуску журналу Vogue pf 1969 рік Володимир Набоков дав пораду стосовно того, як викладати "Улісса" Джеймса Джойса:

"Замість того щоб повторювати звичну нісенітницю про гомерівські назви та кольорові відповідності глав, викладачам слід підготувати карту Дубліна, де будуть відзначені на ній маршрути Блума та Дедала".

Коли такі карти створив Джозеф Ньюджент, то допомогою них вдалось наочно демонструвати зв'язок між розумовими процесами та ходьбою, яка лежить в основі цих романів.

Джойс та Вулф вдало зобразили на папері потік свідомості. Щоб досягнути цього, вони відправили своїх персонажів блукати містом. По ходу своїх мандрів Місіс Деллоуей не тільки вбирає атмосферу міста, але й занурюється у власні спогади, таким чином перетворюючи Лондон в детальний пейзаж своєї свідомості.

Серед тих хто вперше виявили зв'язок між ходьбою та мисленням були античні філософи-перипатеки. Внаслідок чого багато письменників зробили таке ж саме відкриття.

"Я не раз знаходив, що, як тільки я починаю пересувати ногами, в голові починають крутитись думки", - писав у своєму щоденнику Генрі Девід Торо.

Ходьба покращує роботу мозку

Чому ж ходьба привертає до роздумів та письменництва? Річ у тому, що під час ходьби, наше серце б'ється швидше, доставляючи великий об'єм крові й кисню не лише до м'язів, але й до органів, в тому числі й до мозку.

За результатами великої кількості досліджень було встановлено, що під час чи після будь-яких, навіть незначних фізичних навантажень, люди досягають кращих результатів в тестах, що стосуються пам'яті та уваги.

Регулярні прогулянки також сповільнюють старіння мозку, сприяють формуванню нових зв'язків між клітинами мозку, збільшують об'єм гіпокампу (відділу мозку, який відповідає за пам'ять) й ріст числа молекул, які стимулюють розвиток нових нейронів та сигналів, які передаються між ними.

Ходьба допомагає знайти свій ритм думок

Темп рухів впливає на наші думки, й навпаки. Психологи, які займаються вивченням музики для спортивних вправ, підтвердили те, що багатьом було відомо: прослуховування енергійної музики змушує нас бігти швидше. Подібно до цього, якщо водій слухає гучну та швидку музику, він несвідомо сильніше тисне на педаль газу.

Ходьба в природному для нас темпі дозволяє створити зворотний зв'язок між ритмом тіла та станом свідомості, яку складніше забезпечити, коли ми бігаємо в спортзалі, керуємо автомобілем чи їдемо на велосипеді. Більш того ми можемо змінювати ритм мислення крокуючи швидше, чи повільніше.

Ходьба звільняє нашу увагу

Завдяки тому, що ходьба не потребує свідомих зусиль, увага отримує повну свободу. В результаті склад нашого розуму проєктується на навколишній світ. Саме цей стан свідомості, згідно з результатами досліджень, пов'язаний з раптовим прозрінням та інноваційними ідеями.

Мерілі Оппеццо та Деніель Щварц зі Стенфордського університету недавно опублікували результати першого дослідження, яке вивчало вплив ходьби на творче мислення (ідея, яка народилась під час прогулянки).

Під час дослідження на прохання Мерілі Оппецо та Деніеля Щварца 176 студентів пройшли тести на творче мислення сидячи та крокуючи по біговій доріжці та прогулюючись по кампусу. В одному з тестів добровольці мали придумати незвичні способи застосування побутових предметів подібно ґудзику чи шини. В середньому кожному студенту вдалось придумати на чотири-шість способів більше під час ходьби, чим тоді, коли вони сиділи.

В іншому експерименті потрібно було поміркувати над метафорою й придумати нову, яка б була еквівалентна їй по змісту. Студенти, які відправились на прогулянку впорались з цією задачею краще, 95% з них успішно виконали завдання, тоді, як ті, хто залишився сидіти мали гірші результати, лише половина з них досягла успіху при виконанні завдання.

Проте ходьба негативно вплинула на результати іншого тесту, в ході якого студенти повинні були придумати слово, яке поєднало б набір з трьох інших слів (наприклад "сир" для слів "сирний", "вершковий" та "плавлений".)

Вчені пояснили це тим, що під час ходьби стимулюється вільне блукання розуму, контрпродуктивне при рішенні конкретних задач: "Коли потрібно знайти єдину правильну відповідь на питання, велика кількість ідей лише заважає".

Ходьба по місту стимулює, по парку - зрівноважує

Місце для прогулянок також має значення. Дослідження, яке провели Марк Берман зі Університету Південної Кароліни показало, що студенти, які прогулювались по дендрарію, змогли досягти кращих результатів в тесті на пам'ять в порівнянні зі студентами, які прогулювались вдовж міських вулиць. Деякі вчені дослідження показали, що перебування в озелененому просторі - в саду, парку чи лісі - відновлює розумові ресурси, які виснажуються в міському середовищі.

Перехрестя, переповнене перехожими, машинами та білбордами, розсіює нашу увагу. Прогулянка в парку у ставка, навпаки, дозволяє нашому розуму плавно ковзати від одного враження до іншого.

Таким чином кожен з цих видів прогулянок по-своєму корисний. Прогулянка по місту забезпечує миттєву стимуляцію й велику різноманітність вражень. Якщо у вас вражень і так в надлишку, то краще сходити на природу.

Найбільш чітко зв`язок між ходьбою, мисленням та письменством проявляється по закінченню прогулянки, коли ми знову сідаємо за письмовий стіл. Саме тоді стає очевидним, що письменство і ходьба дуже схожі; і те й інше - одночасно розумовий та фізичний процес.

Коли ми прокладаємо шлях по місту чи через ліс, наш розум досліджує навколишні обставини, становить уявну карту, визначає маршрут та дає команду ногам рухатись вперед. Так само і в письменстві розум досліджує свій внутрішній ландшафт, прокладає дорогу через простір свідомості й дає команду руці перетворити низку думок в слова, які написані на папері.

Ходьба систематизує навколишній світ; письмо систематизує наші думки.

За матеріалами: https://knife.media/walking-makes-creative/

71 0

Коментарі до статті