На фоні узаконення доступу до медичної марихуани при ряді патологій у багатьох штатах Америки, було опубліковано два наукових огляди, в яких було звернено увагу громадськості на нестачу доказів на підтримку застосування медичної марихуани у більшості випадків її призначення. Дослідники також підняли питання наслідків правового характеру для лікарів, які призначають такі продукти. Вони наголошують, що за федеральним законом, призначення, постачання та продаж марихуани заборонені, тому не зрозуміло, чи несе лікар відповідальність за негативні наслідки такого призначення, якщо це дозволено у його штаті, і чи покриє страховка фахівців цю відповідальність.
Так, у 23 штатах та окрузі Колумбія було прийнято закон, який дозволяє призначати медичну марихуану при деяких медичних станах.
Однак для більшості показань, таких як гепатит C, хвороба Крона, хвороба Паркінсона, синдром Туретта – доцільність застосування марихуани є спірним питанням.
В одному огляді, підготовленому командою дослідників з Великобританії на чолі з Пенні Ф.Уайтінг, було переглянуто результати 79 досліджень каннабіноїдів за участі 6462 пацієнтів. Підставами для їх призначення окрім нудоти та блювання після хіміотерапії, стимуляції апетиту при ВІЛ/СНІДІ та спастичності в результаті множинного склерозу або параплегії були: хронічні болі, депресія, тривожний невроз, розлади сну, психоз, глаукома і синдром Туретта.
При чому у більшості випадків прослідковується невідповідність стандартам Адміністрації США з харчових продуктів та лікарських засобів (FDA). Так, в іншому огляді, Кевін П.Хілл з лікарні Маклін у Бельмонті, Массачусетц, переглянув результати 28 рандомізованих клінічних досліджень каннабіноїдів. Дослідник зазначив, що існує лише 2 каннабіноїди (дронабінол і набілон), які FDA схвалила для застосування при нудоті та для стимуляції апетиту.
Обидва огляди наголошують на підвищеному ризику негативних наслідків таких призначень, зокрема: запаморочення, сухість у роті, нудота, втома, сонливість, ейфорія, дезорієнтація, втрата балансу, галюцинації, залежність і прогресування психіатричних захворювань. До того ж марихуана складається з більш ніж 400 компонентів, включаючи 70 каннабіноїдів, які мають індивідуальний ефект або ефект взаємодії, не говорячи вже про те, що склад конопляних препаратів може значно різнитися.
На думку авторів, мають бути чітко прописані протипоказання для застосування медичної марихуани пацієнтами з шизофренією, біполярними чи аддиктивними розладами і прийняті міри для запобігання доступу таких пацієнтів до цих продуктів. А оскільки застосування каннабіноїдів протягом критичних періодів розвитку мозку призводить до невідворотних змін у поведінці та когнітивній діяльності людини, слід чітко визначити, з якого віку призначення медичної марихуани є виправданим та доцільним.
Дослідники дійшли спільного висновку, що узаконення доступу до марихуани було дуже поспішним, і є багато недопрацьовок. В першу чергу науковці вимагають проведення досліджень високої якості. А поки не буде достовірних результатів таких досліджень, доступ до марихуани широкому загалу краще не відкривати.
Також читайте “Біполярний розлад, або хвороба “двох полюсів””
