Ви напевно чули висловлювання про користь пробіотиків для травлення. Термін «пробіотик» був вперше введений в 1965 році для опису мікроорганізмів або речовин, які виділяються одним організмом і стимулюють зростання іншого. Це ознаменувало нову еру у вивченні роботи травної системи. І ось чому.
У нашому організмі знаходиться близько ста трильйонів клітин мікроорганізмів – бактерій, які формують мікрофлору. Деякі мікроби – пробіотики – важливі для функціонування кишечника: вони допомагають розщеплювати їжу, захищають від поганих бактерій і навіть впливають на схильність до ожиріння.
Не плутайте їх з пребіотиками – це неперетравлювані вуглеводи, що стимулюють активність бактерій в системі травлення. Вони містяться, наприклад, в капусті, редисці, спаржі, цільних зернах, у квашених продуктах, супі. Тобто пребіотики служать харчуванням для пробіотиків.
В середньому травний тракт людини налічує близько 400 видів пробіотичних бактерій.
Вони знищують шкідливі бактерії, допомагаючи запобігти інфекції в шлунково-кишковому тракті і зменшити запалення.
Lactobacillus acidophilus, які містяться в йогурті, складають найбільшу групу пробіотиків в кишечнику. Хоча більшість пробіотиків – це бактерії, дріжджі, відомі як Saccharomyces boulardii (тип пекарських дріжджів), також можуть приносити користь для здоров’я, якщо споживаються в живому вигляді.
Можливості пробіотиків зараз активно вивчаються. Наприклад, вже вдалося з’ясувати, що вони допомагають запобігти та лікувати шлунково-кишкові захворювання.
За даними Кохрановского огляду (Cochrane review) у 2010 році 63 випробування прибутків за участю восьми тисяч людей з інфекційною діареєю показали: серед людей, які брали пробіотики, діарея тривала на 25 годин менше, а ризик діареї тривалістю чотири дні й більше скоротився на 59%.
Використання пре- і пробіотиків у країнах, що розвиваються, де діарея залишається основною запобіжної причини смертності дітей у віці до 5 років, може бути ключем до розв’язання проблеми.
Вчені продовжують вивчати й інші потенційні можливості, які отримують в результаті наукових досліджень, включаючи ожиріння, цукровий діабет, запальні захворювання кишечника і проблеми недоїдання.
