Оптимізм – запорука успіху!

Перемоги – прерогатива оптимістів, їхня перевага над песимістично налаштованими людьми. Позитивний погляд на світ, впевненість у світлому майбутньому, життєрадісність і добродушне до всього ставлення автоматично налаштовують людину на перемогу, на досягнення найкращого результату. 

До того ж, оптимістично налаштована людина знаходить позитивні сторони в будь-якій ситуації, а це дуже важливо для гарного настрою і хорошого душевного стану.

Залишатися впевненим у собі, незважаючи на негаразди – відмінна якість, яке варто розвивати в собі кожній людині. Оптимісти зазвичай здорові і щасливі люди, вони ніби магнітом притягують до себе успіх і благополуччя. Зверніть увагу на успішних і щасливих людей. Адже дуже часто про таких кажуть, що «щастя липне», «удача сама в руки йде».

Відразу згадується одна моя знайома – приємна, легка, завжди впевнена в собі. Друзі постійно захоплюються її везінням. Наприклад, на іспитах витягує добре вивчений квиток, після співбесіди влаштовується на бажану роботу, купує туристичну путівку з великою знижкою… Багато ставлять одне і те ж питання: «У чому ж секрет такого везіння?»

Відповідь проста: це загадкова особливість – позитивний, оптимістичний настрій, який збільшує енергію оптимістів, дає найсильнішу мотивацію для подальших дій, створює саму сприятливий грунт для успіху! Такі люди самі налаштовують себе на краще. Більшість психологів, філософів і релігійних діячів кажуть нам: «Ви отримуєте те, про що думаєте більшу частину часу». Так що не варто випускати це просту, але унікальну можливість змінити своє життя на краще.

У медицині позитивний настрій грає важливу роль. Це всім відомий ефект плацебо: людина зцілюється від однієї лише віри в своє зцілення. В результаті навіювання організм починає виробляти ендорфіни – гормони щастя, підвищується імунітет, поліпшуються «захисні сили організму» і людина одужує.

Одна з найвідоміших історій про ефект плацебо – історія Генрі Бічера, американського військлікаря. Коли у нього під час боїв за Південну Італію закінчується морфін, він, щоб заспокоїти пораненого солдата, видає ін’єкцію фізрозчину за сильне знеболююче – і, як не дивно, поранений зазначає, що йому стало набагато краще. Існує і безліч інших прикладів. У стаціонарному відділенні лікарні лежать двоє хворих, з схожими історіями хвороби, схожими статури, віком, діагнозами. Один з них впевнений у швидкому одужанні і сприймає хворобу як позапланову відпустку, другий засмучений похитнувся здоров’ям і морально розбитий. Що в результаті? Перший через тиждень перемагає хворобу, він бадьорий і здоровий, другий – на жаль, продовжує лікуватися.

Хочеться навести кілька всесвітньо відомих історій.

Наприклад, Томас Едісон – невиправний оптиміст і, без сумніву, геніальний учений. Ця людина удосконалив телеграф, телефон, кіноапаратура, розробив один з перших комерційно успішних варіантів електричної лампи розжарювання, побудував перші електровози, поклав початок електроніці, винайшов фонограф, створив свою науково -дослідну лабораторію, отримав більше патентів, ніж будь-який інший чоловік у світі!

Чи знаєте ви, що йому було потрібно більше 10 тисяч спроб, для того, щоб підібрати відповідні матеріали для створення електричної лампи розжарювання? І при цьому він не сумнівався в успішному результаті справи і впевнено йшов до своєї мети!

Варто пам’ятати і про історію життя доктора Мечникова – великого вченого, біолога, зоолога, фізіолога, ембріолога, патолога, основоположника еволюційної ембріології, першовідкривача фагоцитозу, творця багатьох наукових теорій, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини. Він протягом життя здійснив поступовий перехід від песимізму молодості до оптимізму зрілих років. Доктор Мечников вважав, що довголіття – це щось цілком природне і всім доступне, безпосередньо залежне від оптимістичного настрою і благодушності.

Приклади цих, без сумніву, великих людей, в черговий раз доводять силу оптимізму і віри в краще. Тільки задумайтеся: ваше життя, ваша доля, ваша удача – залежать від вас безпосередньо. Не можна опускати руки, що тримають такий цінний вантаж. Вірте в себе, вчіться думати про хороше, і самі не помітите, як покращиться ваше загальне самопочуття, ваш настрій, ви станете більш вдалим, вам буде везти в справах, ви станете тим самим оптимістом, щасливчиком і улюбленцем долі, яким мріє стати більшість. Дайте собі правильну установку – і все збудеться!

Згадайте спортсменів, яким віра в успіх вкрай необхідна для досягнення результатів. Спортсмен зобов’язаний бути оптимістом, адже здатися – означає програти. Та й взагалі у спортсменів краще, ніж у багатьох інших людей розвинені віра в себе і воля до перемоги.

Яскравий приклад – Дерек Редмонд, британський бігун, учасник Олімпійських ігор 1992 року в Барселоні. Дерек вже завоював золото в забігах на Чемпіонаті Європи, Чемпіонаті Світу і в Іграх Співдружності, залишалася головна мета – перемога в Олімпіаді. На жаль, за чотири роки до участі в Олімпіаді він пошкодив підколінне сухожилля і переніс кілька складних операцій. Незважаючи ні на що, Дерек прийшов у колишню фізичну форму і потрапив на довгоочікувані Ігри, проте удача знову відвернулася від нього – в 250 метрах від фінішу його сухожилля ушкодилося повторно. Незважаючи на болісну біль у нозі, хлопець встав на ноги і попрямував до фінішу. Дерек минув фініш останнім, йому не дісталася золота медаль, але його мужності аплодував увесь стадіон – 65 000 глядачів.

Американський індіанець Біллі Міллс виховувався бабусею, ріс у бідній сім’ї в резервації і не мав жодних шансів на перемогу в Олімпіаді. Однак спортсмен упевнено йшов до своєї мети, незважаючи на обставини, і зміг пробитися в збірну США з легкої атлетики. Для участі в забігу спортсмену була необхідна спортивне взуття, а спонсори не надавали взуття невідомим людям, Біллі здавався їм аутсайдером. Міллс не впав духом – зайняв грошей, купив взуття та вразив всіх своєю перемогою в 10- кілометровому забігу в 1964 році в Токіо.

Вільма Рудольф – одна з найбільш вольових спортсменок, яка народилася недоношеною, з поліомієлітом, перенесла безліч хвороб. Лікарі сумнівалися, чи зможе Вільма ходити. Однак дівчинка одужала, стала на ноги і зайнялася спортом. У 16 років спортсменка потрапила в збірну США з легкої атлетики. У підсумку, Вільма завоювала 3 золоті медалі на Олімпіадах різних років, одна з яких була першою золотою медаллю легкоатлеток із США.

Перемоги – прерогатива оптимістів, їх виняткова особливість, їх перевага. Так станьте ж оптимістом, і перемоги у вашому житті не змусять себе чекати!

 

Підготовлено Марією НЕРУШ
спеціально для “Живи активно!”