З самого початку існування людство стикалось з безліччю хвороб, які призводили до великої смертності людей в різних куточках нашої землі. Варто зазначити, що після сільськогосподарської революції, яка відбулась близько 10 тисяч років тому, масштаби захворювань різко збільшились. Широка торгівля сприяла появі нових можливостей для того, щоб різні люди та тварини більше взаємодіяли між собою, що пришвидшило розповсюдження хвороб та призводило до виникнення епідемій. В цей період люди вперше зіштовхнулись з малярією, туберкульозом, проказою, грипом та віспою.
Причини пандемій
Зростання цивілізованості людей – виникнення великих міст, екзотичних торгових шляхів та посилення контактів з різними групами людей, тваринами та екосистемами пришвидшило зростання ймовірності виникнення пандемії.
Стосовно жертв деяких пандемій, то вони не такі однозначні й підлягають дискусіям базуючись на основі нових доказів. І хоча, хвороби та пандемії зберігаються й дотепер, можна виокремити одну послідовну тенденцію – рівень смертності поступово зменшується. Потужним інструментом для пом’якшення їх впливу є удосконалення системи охорони здоров’я та розуміння факторів, які стимулюють розвиток пандемій.
Практику карантину розпочали в 14 столітті, коли венеціанці намагались створити захист прибережних міст від епідемій чуми. Вимогою обережних портових органів влади було те, щоб кораблі, що прибували до Венеції із заражених портів, залишались на якорі протягом 40 днів до моменту висадки.
Що стосується самого слова карантин, то воно пішло від італійського “quaranta giorni”, або 40 днів.
Вперше географію та статичний аналіз використали в середині в 19 століття в Лондоні, коли спалахнула холера. У 1854 р. лікар Джон Сноу зробив висновок, що холера розповсюджується через забруднену воду. Він прийняв рішення щодо зображення даних смертності в околицях прямо на карті. Завдяки цьому методу були виявлені скупчення випадків стосовно конкретного насоса, з якого люди набирали воду.
Цей показник використовується вченими як основний показник, який дозволяє відстежувати інфекційність захворювання, який називають числом розмноження, його називають як RO або “R naught”. Ця цифра буде свідчити нам про те, яку кількість людей в середньому може заразити кожна хвора людина.
Найбільш заразною хворобою стала кір, заразний діапазон якого склав RO 12-18. Ця цифра повідомляє, що одна людина може заразити в середньому від 12 до 18 людей у невакцинованій популяції.
І хоча кір може бути найбільш вірулентною хворобою, якщо докласти зусилля щодо вакцинації, то це дозволить стримувати її поширення. Чим більша кількість людей має імунітет стосовно хвороби, то це зменшить імовірніть стосовно її розповсюдження, таким чином щеплення є критично важливим для того, щоб запобігти відродженню відомих захворювань.
Важко розрахувати та спрогнозувати справжній вплив СOVID-19, бо спалах захворювання все ще триває, й дослідники все ще займаються вивченням нової форми коронавірусу.
Для того, щоб зменшити рівень зараження, організації та уряди у всьому світі звертаються до громадян з проханням дотримуватись соціальної дистанції.
Завдяки цифровому світу, люди можуть підтримувати зв’язки та торгівлю, як ніколи раніше.
Список епідемій, які були задокументовані:
- 165-180 р.р. – пандемія мала назву Антонінова чума, вважалось це була віспа або кір, жертвою якої стали 5 млн.
- 735-737 р.р. відбувалась Японська епідемія віспи, яка забрала 1 млн. людей
- 541-542 р.р. – в цей час була Юстиніанова чума, кількість померлих за цей період налічувала 30-66 млн.
- 1347-1351 р.р. – світ спіткала Чорна смерть від якої померли 200 млн.
- 1520 р. та досі – спалах віспи у Новому світі, в результаті чого померло 50 млн. людей
- 1665 р. – велика чума у Лондоні забрала життя у 100 тис. людей
- 1629-1631 р.р. – італійська чума унесла життя 1 млн. людей
- 1817-1923 р.р. – світ спіткало 6 пандемій холери, що спричинило смерть 1 млн. людей
- 1885 р. – світ спіткала третя чума у Китаї та Індії, померло 12 млн.
- 1800-ті роки – жовта лихоманка, кількість жертв сягнула 100-150 тис., США.
- 1889-1890 р.р. – період російського грипу, ймовірно це був H2N2, який забрав 1 млн. життів
- 1918-1919 р.р. – лютує іспанський грип H1N2, кількість жертв склала 40-50 млн.
- 1957-1958 р.р. період розвитку азійського грипу H2N2, 1 млн. людей
- 1968-1970 р.р. – гонконзький грип H3N2, 1 млн. жертв
- 2009-2010 р.р. – свиний грип H1N1 атакував світ, померло 200 тис.
- 2002-2003 р.р. – коронавірус SARS, 700 тис.
- 2014-2016 р.р. – ебола, 11 тис.
- 2015 р. до нашого часу – коронавірус МЕRS, 850 тис.
- Сьогодні – СОVID-19, вже понад 1 млн. смертей.
За матеріалами: https://ingeniusua.org/articles/istoriya-pandemiy
