Прояви когнітивного дисонансу

Те, як ми ставимося до куріння, являє собою енциклопедичний приклад когнітивного дисонансу та способу, щоб уникнути негативні судження стосовно самих себе.

Наприклад

Ви прийняли рішення покинути палити, однак через тиждень знову стоїте з колегами в курилці. У такому випадку ми відчуваємо провину, що не виконали своє рішення, і починаємо змальовувати себе, як безвільну людину. Свідомо чи підсвідомо. Це досить неприємно. Тому, ви намагаєтесь повернути самоповагу і хочете щось зробити, для того, щоб не страждати від докорів сумління. Як бути?

Ви маєте змогу себе публічно чи приховано соромити, щоб довести що ваші наміри кинути палити тверді. А можете вмовляти себе та інших, що то була лише випадковість, що ви можете тривалий час не курити, і, що взагалі вихлопні гази шкодять більше за цигарки, однак вони не знаходяться під забороною.

Якщо, ви знов зірветесь і почнете палити чи взагалі відмовитесь від думки, щоб припинити палити назавжди, то у вас можуть з’явитись аргументи, що від онкології легень насправді, вмирають пізно, що є люди, які генетично не схильні до розвитку онкології легень, що таким чином можна ефективно знімати стрес і це дозволяє знизити тривожність тут і тепер за допомогою нікотину, аніж кинути палити та ходити в нервовому напруженні протягом усього життя. І що стрес, також є причиною розвитку різних хвороб.

Ще одним аргументом, на користь паління є те, що воно дає змогу неформально спілкуватись в курилці, максимально зосереджуватись та бути більш творчими. А сплачуючи акциз ми підтримуємо економіку.

Формування, так званих консонантних уявлень досить просте та переконливе заняття, яке чимось нагадує анестезію. І хоча, за допомогою консонантних уявлень, вдається впоратись з дисонансом і покращити уявлення про себе, однак вони стають на заваді нашого бажання змінити звички, виправити помилки, та спричиняють обрив зв’язків зі справді значущими речами, а саме здоров’ям, стосунками та амбіціями. Наведемо приклади того, як когнітивний дисонанс може псувати здоров’я, окрім вище наведеного прикладу.

Ще приклад

Ми стабільно набираємо вагу, однак не приймаємо ніяких рішень для того, щоб цьому завадити. Адже «це є боді-позитив, і ми маємо любити себе, такими якими вже є, хорошої людини має бути багато, ніхто не має права керувати мною і моїм зовнішнім виглядом, зв’язок ваги та передчасної смертності ніхто не довів, на здоров’я вага не має впливу».

На ділі, від надмірної ваги зростає ризик розвитку онкології підшлункової, молочної залози та прямого кишківника, проблем з серцево-судинною системою та цукрового діабету. Тому, варто завчасно знайти та прибрати причину набору ваги, поки ви ще не досягнули стадії ожиріння. Нам може бути важко чесно визнати свої системні помилки, чи ми боїмось йти до лікаря чи психотерапевта, щоб розібратись з гормональним балансом та наявністю харчових розладів. Однак, це потрібно зробити.

У нашому раціоні відсутні овочі та фрукти. Чим можна тут себе виправдати? Що овочі містять велику кількість хімії та ГМО. Фрукти мають надмірну кількість цукру у своєму складі. Рослинна їжа коштує дорого, особливо зимою. Краще надавати перевагу БАДам – де точно будуть міститись вітаміни.

На ділі, овочі та фрукти можна їсти навіть взимку в достатній кількості, і це не буде найдорожчою статтею витрат на харчування (вироби з м’яса та алкоголь коштують значно дорожче). Варто зазначити, що жодні пігулки не здатні замінити їжу, яка містить клітковину, мінерали, амінокислоти, смак та аромат. Однак визнати, що займатись закупами не завжди зручно,  ви не знаєте як готувати коренеплоди чи бобові складніше, ніж їсти пельмені та цукерки.

Ми не відвідуємо регулярно лікарів, і не перевіряємо своє здоров’я. Ніхто не визнає, що це інфантильність, лінь чи несвідоме ставлення. Навпаки, краще це пояснити тим, що «ці лікарі звикли всіх лякати, як тільки переступиш поріг їх кабінету назначать купу аналізів, і постійно дають настанови стосовно харчування та режиму відпочинку.

Зі стоматологами така ж самісінька історія. Насправді, ми відчуваємо страх перед лікарями, обстеженнями, бо хвороби ми ідентифікуємо як тавро. Однак, якщо ми будемо занадто довго тягнути і відкладати похід на профілактичний огляд до стоматолога, гінеколога, чи будь-якого іншого фахівця, то виникне більше шансів, що на огляді у вас діагностують хворобу.

Варто зазначити, що  наше само сприйняття працює таким чином, що часто ми визначаємо думки та цінності на основі того, як вчиняємо самі, а не діємо орієнтуючись на власні цінності. Наприклад, якщо під час розмови ми розповіли про друга інтимну інформацію, то можемо себе виправдати тим, що ця людина ніколи та не була нам другом, і розповісти про нього було вкрай важливо.

Як чинити в такій ситуації?

Перш за все, потрібно бути добрішими до себе. Це не означає, що балувати себе, як домашнього улюбленця, і йти шляхом найменшого спротиву. А прийняти той факт, що ніхто з нас не є досконалим, що ми буваємо парадоксальними та суперечливими, та маємо з цим жити. Відмовитись від того, щоб картати та принижувати себе, якщо допустились помилки, бо цей шлях є деструктивним. В той час, постійно продукувати собі консонансні уявлення у якості знеболювальних, теж не потрібно. Можна адекватно сприйняти нову інформацію і продовжувати свій рух.

По-друге, для того, щоб здолати дисонанс потрібно використовувати не «анестезію», а вдаватись до зміни власної поведінки. Краще кинути шкідливу звичку палити чи розірвати токсичні стосунки, замість того, щоб займатись пошуком 100500 виправдань стосовно себе чи дій інших людей.

По-третє, потрібно відшукати правдиву інформацію. Це зможе допомогти у зміні уявлень про речі, які не в’язались з вашими уявленнями, або ж лишитись при власній думці, якщо вона була все-таки правильною. При пошуку інформації слід використовувати неупереджені джерела.

Варто залишатись відкритими до сприйняття нової інформації та розуміти, що не вся критика стосовно уявлень, які вам звичні, є поганою. Вона може бути й конструктивною.

Пам’ятайте про поняття когнітивного дисонансу та не ховайте від нього голову в пісок.

Джерело: https://suprun.doctor

Вам також може бути цікаво:

Що їсти, аби бути щасливим – поради вчених

Чому ми втомлюємося

Ефект Моцарта: як музика впливає на мозок