Попри часте вживання в побуті цього слова, розсіяний склероз і забудькуватість не мають нічого спільного, принаймні на перших стадіях цього захворювання. Розсіяний (множинний) склероз – хронічне захворювання, яке має набагато серйозніші симптоми, що виникають через порушення структури головного і спинного мозку. Розсіяний склероз називається так через те, що пошкоджується відразу кілька відділів нервової системи.
Коли виникає
Найчастіше хвороба виникає у віці 15-40 років, рідше – у дітей до року та літніх людей. Виникнувши одного разу, він буде супроводжувати «обраного» все життя. Тому дуже важливо налагодити свій спосіб життя так, щоб спинити чи хоча б сповільнити прогресування цього захворювання.
Причини, що сприяють виникненню розсіяного склерозу
Досі не відомі точні причини виникнення розсіяного склерозу. Захворювання вважається автоімунним, тобто таким, що виникає внаслідок збою в роботі імунної системи, коли та починає атакувати здорові тканини. Від цього пошкоджується мієлін – речовина мієлінової оболонки, захисної біологічної мембрани, що вкриває нервові волокна головного і спинного мозку. Внаслідок цього передача нервових імпульсів уповільнюється чи зовсім блокується, що негативно позначається на здоров’ї людини.
Фактори розвитку розсіяного склерозу
Віруси та бактерії.
Одним із чинників розвитку розсіяного склерозу є віруси (ретровіруси, вірус кору, вірус інфекційного мононуклеозу та інші), які мають здатність уражати нервову тканину. У той же час слід зазначити, що ще не виявлено жодного вірусу, який був би безпосередньо причетний до розвитку розсіяного склерозу. Вважають, що вірусні інфекції і бактерії є тригерами, які сприяють розвитку запальних та автоімунних змін, від яких виникає і процес дегенерації (руйнування) нервових волокон. Таким самим чином на перебіг розсіяного склерозу впливають і супутні бактеріальні інфекції, наприклад, ті, що активізуються при застуді.
Інтоксикація.
Хронічна інтоксикація – серйозний фактор, який сприяє розвитку розсіяного склерозу. Особливу небезпеку становлять органічні розчинники, важкі метали. Проживання в несприятливій екологічній зоні (біля промислових об’єктів) підвищує ймовірність розвитку нейродегенеративних захворювань.
Особливості харчування.
Тваринні жири і білки можуть бути небезпечними, особливо якщо вживати їх понад міру в дитячому віці (до 15 років). Ожиріння – ще один серйозний фактор розвитку розсіяного склерозу, який підвищує ймовірність розвитку цієї патології майже удвічі. Надмірне вживання кухонної солі також негативно відбивається на стані імунної системи людини, сприяючи появі автоімунних процесів.
Часта фізична і психічна перенапруга.
Травми голови і хірургічні втручання.
Генетична схильність.
Існують дослідження, які вказують на наявність спадкової схильності до розсіяного склерозу. Ця гіпотеза підтверджується дослідженнями сімейних випадків захворювання. Учені підрахували, що ймовірність розвитку захворювання у кровних родичів збільшується від 3% до 11.
Високий рівень цукру.
Цукровий діабет сприяє швидшому прогресуванню цього захворювання.
Прийом оральних контрацептивів. За деякими даними, прийом оральних контрацептивів збільшує ймовірність розвитку розсіяного склерозу на 30-35%.
Жіноча стать і приналежність до європейської раси.
Зміна зони проживання. Є дані, що вказують на те, що ймовірність розвитку розсіяного склерозу вища у мігруючого населення.
Типи перебігу розсіяного склерозу
Основні варіанти захворювання:
Рецидивно-ремітуючий (зустрічається в 85-90% випадків). Симптоми захворювання з’являються періодично, а потім минають майже повністю. Це характерно для пацієнтів молодого віку.
Первинно-прогресуючий (спостерігається у 10-15% хворих). Ознаки ураження нервової системи постійно наростають без періодів загострень і ремісій.
Вторинно прогресуючий. Починаючись з ремітуючого, склероз починає прогресувати з періодами загострення і стабілізації.
Коли слід звернутися до лікаря
Симптоматика розсіяного склерозу залежить від місця зменшення мієлінового шару, тому у різних людей ознаки цього захворювання можуть відрізнятися.
Початковими симптомами розсіяного склерозу є:
- Оніміння і поколювання в пальцях.
- Відчуття слабкості в руках і ногах.
- Відчуття постійної втоми.
- Погіршення зору. Часто виникає двоїння, може раптово знижуватися чіткість зору – від відчуття затуманювання до майже повної втрати. Зовні можуть бути помітні порушення рухливості очей – косоокість чи мимовільні посмикування (ністагм).
- Порушення сечовипускання. Це одна з ранніх ознак розсіяного склерозу, що спостерігається майже у половини хворих. При цьому в 15% хворих на розсіяний склероз порушення сечовипускання є єдиним симптомом. При розсіяному склерозі можливе неповне спорожнення сечового міхура, виділення більшої кількості сечі в нічний час, ніж вдень, нетримання сечі, затруднене чи переривчасте сечовипускання.
- Інші неврологічні порушення, наприклад, парез лицьового нерва, що проявляється асиметрією та малорухливістю половини обличчя, нестійкість при стоянні, похитування під час ходьби.
Вже при перших симптомах захворювання важливо звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування. Розсіяний склероз – прогресуюче захворювання, і з часом розвиваються його основні симптоми:
Порушення чутливості. При розсіяному склерозі виникають оніміння, печіння і свербіж шкіри. Поколювання переходить в хворобливі відчуття. Порушення чутливості починається з нижніх відділів, поступово переходячи вгору. Часто такі порушення носять односторонній характер, а потім переходять і на другу половину тіла. На початкових етапах захворювання слабкість можна сплутати із втомою, проте при прогресуванні склерозу хворому стає все складніше виконувати навіть прості рухи.
Тремтіння кінцівок. Цей симптом особливо погіршує якість життя хворого, тому що всі рухи стають нечіткими. Нерідко при розсіяному склерозі тремору піддаються не тільки кінцівки, а й усе тіло. Така симптоматика розвивається через неконтрольованість нервових імпульсів, які надходять до м’язів хворого.
Розлади зору. При прогресуванні розсіяного склерозу хворі часто починають хибно сприймати кольори, нерідко розвивається неврит зорового нерва. На щастя, такі ураження при розсіяному склерозі частіше носять односторонній характер.
Головний біль. Це частий симптом, що спостерігається при розсіяному склерозі. Ймовірно, поява головного болю провокується порушеннями м’язової діяльності й депресивними розладами, які теж нерідко розвивається на тлі розсіяного склерозу.
До інших симптомів розсіяного склерозу відносяться:
- ускладнене ковтання і мовленнєві розлади;
- часті м’язові спазми;
- погіршення розумової діяльності;
- підвищена чутливість до тепла;
- запаморочення;
- зменшення статевого потягу;
- розлади сну;
- вегетативні порушення на зразок надмірної пітливості чи коливань артеріального тиску;
- депресія і високий рівень тривожності;
- шлунково-кишкові розлади;
- погіршення слуху.
Як лікарі діагностують розсіяний склероз
Встановлення діагнозу «розсіяний склероз» відбувається методом виключення, тобто жодних специфічних способів діагностики для цього захворювання не створено. Лікар визначає, чи це не інша хвороба зі схожими симптомами, а для цього можуть бути призначені аналізи крові, спинномозкова пункція, МРТ та інші діагностичні заходи.
Як лікують розсіяний склероз
Довгий час розсіяний склероз вважався невиліковною хворобою, але часи змінилися. На зміну гормональній терапії (пульс-терапія гормонами, що стабілізують дегенеративний процес), яка має низку побічних ефектів, прийшли нові методи. Стало зрозумілим, що лікування розсіяного склерозу має бути комплексним і спрямованим на всі патологічні зміни в організмі хворого. Такі завдання виконує, наприклад, нормоксична лікувальна компресія, що в поєднанні з сучасними противірусними засобами, дає багатообіцяючий ефект.
Дії пацієнта при розсіяному склерозі
Курси лікування, призначені лікарем, будуть ефективнішими, якщо відкоригувати свій стиль життя, тим самим зменшивши дію факторів, які сприяють погресуванню розсіяного склерозу. Для цього необхідні:
- достатній та регулярний відпочинок;
- фізичні вправи, прогулянки на свіжому повітрі;
- прохолодні водні процедури;
- збалансоване та помірне харчування;
- зменшення кількості можливих стресів.
