Про місце творчості у нашому житті та сучасні напрямки арт-терапії говорили з психологом, арт-терапевтом та викладачем кафедри загальної і медичної психології НМУ імені О. О. Богомольця – Тетяною ТАМАКОВОЮ.
– У соцмережах популярний такий тест: вам пропонують переглянути низку картин з абстрактним малюнком і вгадати, це написав сучасний художник чи дитина. Ще Пікасо казав, що йому б хотілось малювати як діти – «для них не існує законів і пропорцій, тому їхні малюнки повні експресії і життя». Чи можна сказати, що діти займаються арт-терапією? Можливо в цьому криється секрет їхньої щирості і внутрішньої гармонії?
Діти, особливо молодшого віку, проявляють себе спонтанно і безпосередньо – суспільні правила і норми не так сильно впливають на вільні прояви особистості, як у дорослої людини. Деякі зберігають цю прекрасну якість і в дорослому віці, творчо проявляючи свої емоції різними способами: через музику, поезію, танець, живопис. Але це не є арт-терапією. Арт-терапія – це, в першу чергу, терапія (хоча і за допомогою мистецтва) та супровід в ситуаціях життєвих труднощів та емоційного напруження, де завжди присутні троє: терапевт, клієнт і продукт мистецтва.
– За визначенням, арт-терапія – це психотерапевтичний метод, націлений на зцілення психіки, самопізнання і самоактуалізацію, що застосовується при лікуванні депресій і неврозів, страхів і фобій, а також для усунення внутрішніх блоків і зажимів. Але профілактика ж краще, ніж лікування! Чи означає це, що кожен, хто почне реалізовувати свою потребу бути Творцем реально запобігає багатьом психологічним проблемам у майбутньому? І чи насправді у кожного з нас є така потреба?
– Потреба у самоактуалізації займає верхівку піраміди Абрахама Маслоу, і її усвідомлює і переживає лише 1% населення – це зрілі особистості з вираженим психічним здоров’ям, високою психологічною культурою, освічені і соціалізовані люди. Більшість все-таки в першу чергу реалізовує свої фізіологічні потреби, а не естетичні, духовні – тому, ймовірно, театри, художні галереї і т.д. мають дещо меншу пропускну здатність, ніж, скажімо, стадіони. В той же час потреба творити і прикрашати свою повсякденну дійсність притаманна українській культурі з давніх часів, і в останні роки активно відроджується.
– Чи можна назвати заняття творчістю панацеєю від щоденного стресу?
– Панацеєю, на мою думку, може бути здоровий спосіб життя та підвищення його усвідомленості. А те, за допомогою чого це досягається, не так важливо. У сучасної людини є потреба у самовираженні, і арт-терапія дозволяє це зробити за допомогою візуальної, пластичної, аудіальної експресії, коли звичні вербальні канали взаємодії недоступні.
– Які є практичні поради для тих, хто хоче висловлювати свої емоції через творчість? Наприклад, якщо ви відчуваєте агресію, то знавці рекомендують зайнятися ліпкою, а не малюванням, яке вас ще більше роздратує. Якщо нервуєте – беріть крейду чи олію, а не акварель, яка, розтікаючись, може спричинити ще більше тривоги. Якщо ж людина закомплексована, то краще брати акварель – це допоможе їй розслабитись…
– Коли людина злиться і не може висловити це кривдникові в очі – можна помалювати каракулі або фарбами зробити руками таку собі «мазанину», поговорити «на тарабарщині» – незв’язною мовою, використовуючи інтонацію і мовну експресію. Якщо у вас поганий настрій, потанцюйте чи просто порухайтесь під музику у спонтанному танці – це допомагає позбутися м’язових зажимів. Можна намалювати малюнок свого стану для когось, до кого ви відчуваєте емоції.
– Які є види арт-терапії?
– Арт-терапія використовує у своїй практиці велику кількість технік, прийомів і методик візуального мистецтва: малюнок, живопис, монотипію (одна з найпростіших графічних технік, що поєднує в собі естамп, живопис і малюнок – ред.), мозаїку, колаж, грим, боді арт, маски, ліпку, ляльки, маріонетки, інсталяції (форма сучасного мистецтва, що представляє собою композицію, створену з різних елементів – ред.), фотографії, тощо. До арт-терапії також відносять музикотерапію, танцювальну терапію, драматерапія, казкотерапію, бібліотерапію, кольоротерапію і пісочну терапію.
– Не так давно в Україні з’явились так звані розмальовки-антистрес. Чи можна вважати такі розмальовки найпростішою формою арт-терапії?
– Розмальовки нам відомі ще з дитинства. Вони призначені для того, щоб дитина навчилася працювати «у межах» і для розвитку дрібної моторики. Доросла людина також може ефективно використовувати розмальовки для саморегуляції свого емоційного стану.
– Дуже популярна також так звана мандала-терапія. Що це таке?
– Мандала – це сакральне схематичне зображення або конструкція, що використовується в буддійських та індуїстських релігійних практиках. Це може бути малюнок, ліпка, використання природних матеріалів, круп – чого завгодно у формі кола. Основне – це центрування, баланс, симетрія. Часто поєднується із відповідним музичним супроводом.
– Які ще цікаві техніки застосовуються в арт-терапії?
– Із нових напрямків це пластикодрама (синтез рухів тіла, театру, психології і розвитку свідомості – ред.) – метод Володимира Нікітіна і фелтінг – створення малюнків та фігур із шерсті.
– На жаль, у житті більшості українців мало місця для творчості. Раніше люди самі створювали предмети інтер’єру, шили одяг, музиціювали і розповідали казки – потреби в арт-терапії не було – саме життя було сповнене творчістю. Зараз ми «відпочиваємо» зі смартфонами і планшетами в руках, а мистецтво перемістилося із життя у музеї…
– Це питання виховання – з дитинства потрібно навчати дитину усвідомлювати свої емоції і виражати їх соціально прийнятними способами, одним з яких є творчість. Потрібно приділяти дітям більше часу і творити разом з ними. Змусити когось прагнути творчості неможливо, до того ж ситуація в країні цьому не сприяє. Хоча можливий також варіант самозбереження через творчість – саме тому зараз такий розквіт відродження української культури – це можливість захистити свою психіку від жахів навколишнього середовища. Тому творіть і будьте здорові!
Бесіду вела Галина Теличук,
спеціально для «Живи Активно!».
Також читайте Захисні властивості екстракту хмелю
Особливості національного «антикризового» туризму
