Зустріч з самим собою передбачає зустріч з власною тінню – про тіньову сторону особистості

Яку функцію тіньова сторона виконує в нашій психіці, із чого складається архетип Тіні, як він проявляє себе в нашому житті, яке знаходить відбиття в культурі й мистецтві й чому так важливо усвідомлення та знайомство з власною Тінню – про все це ви дізнаєтесь із тексту цієї статті. 

Тінь – досить важливе поняття в аналітичній психології. Воно означає темну сторону психіки, несвідомі прояви, які відкидає людина, однак внутрішньо притаманні їй і які вчиняють вплив на її мислення й поведінку. Це не тільки несвідомі потяги й бажання, які сприймаються з точки зору культури й суспільства як негативні, тіньові, асоціальні, аморальні. Це частина Я, від взаємодії з якою багато в чому залежить наш стан. Як відзначав Карл Густав Юнг:

Тінь персоніфікує в собі все, що людина відмовляється признавати в самому собі… Зустріч з самим собою передбачає зустріч з власною тінню”.

Тінь здавна зачаровувала людину. Ще до появи психоаналізу культура по-своєму намагалась осмислити феномен тіні: Як відзначає д.ф., професор кафедри основ клінічного психоаналізу МІП Валерій Мойсейович Лейбін:

“З давніх часів вважалось, що тінь людини це невіддільна частина його душі, виворіт його духу, необхідна умова формування його я. Невипадково в різноманітних країнах уособлення тіні людиною було пронизано міфами, забобонами. Як правило, чимось негативним, що приносить особистості нещастя, негаразди…”

Чому так важлива “очна ставка” з Тінню?

• По-перше, ця тіньова сторона особистості несе в собі наше минуле, зберігає наші примітивні бажання й агресивні потяги. Саме тому вона, як правило, витісняється, пригнічується: ми не хочемо помічати свої несвідомі негативні характеристики, тому ігноруємо їх. Це може призвести до катастрофи, тому що стримуване та пригнічене здатне прориватись назовні, руйнувати мораль, самоконтроль й захльостувати нашу свідомість.
• По-друге, потрібно враховувати, що тінь – це не лише виворіт психіки, яка вміщує виключно темні аспекти особистості.

В ній присутні також такі потяги й бажання, які не вичерпуються чимось кепським, морально неприйнятним. По переконанню Юнга, Тінь містить в собі й все те, що являє собою примітивне, інфантильне, непристосоване, яке не отримало свого зрілого, позитивного розвитку. Це означає, що тінь може бути представлена не лише негативною, але й позитивною фігурою. Вона може містити в собі позитивні характеристики людини, які не отримали в реальному житті своєї реалізації, тому задача аналітичної терапії полягає не в виключенні Тіні із життя пацієнта, а в усвідомленні ним її наявності, в набутті здатності інтегрувати  в Я й співіснувати з нею, не вдаючись до болісного придушення й зісковзування в лоно неврологічного захворювання.

• Ну, й по-третє, не варто забувати, що наші негативні якості й характеристики можуть набути свою персоніфікацію в сновидіннях чи бути спроєктовані на інших людей. Ми рідко усвідомлюємо проєкції, тим більш складно “визнати в них свою власну Тінь, відкинуту на об’єкти” – це звичайно вислизає від нашої свідомості. На думку того ж Юнга, людина не створює проєкції, а зіштовхується з ними. Оточені власними проєкціями, ми ніби виявляємось ізольованими від свого оточення, витісняючи реальні відносини з людьми чимось ілюзорним. І вибратись з цього порочного кола не так і легко.

“Необхідно переконати його, що він відкидає дуже довгу Тінь, перш ніж він погодиться прибрати свої емоційно забарвлені проєкції з об’єкта” (К.Г.Юнг).

Здається, аргументів більш ніж достатньо.

За матеріалами: https://monocler.ru/ten-arhetip-junga/